Економічна біда в Україні і таємна допомога Росії від Китаю: що пишуть світові ЗМІ

Україні потрібне повернення жінок та дітей для оздоровлення економіки. Китай продає Росії товарів подвійного призначення на сотні мільйонів доларів. РФ використовує треті країни, щоби купувати західні компоненти. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.

“Україні потрібні жінки, щоб відновити економіку”, Bloomberg, США

Україні потрібно, щоб її жінки-біженки повернулися додому, і якнайшвидше. Майже півтора роки після вторгнення Володимира Путіна ціна опору для сусіда Росії була руйнівною. Якщо шість із лишком мільйонів українських біженців не повернуться, частина цієї шкоди буде незворотною.

Більшості чоловіків, віком від 18 до 60 років, заборонено залишати країну, що пояснює, чому 68% українських біженців становлять жінки, а серед дорослих ґендерна нерівність ще більша. Нездатність переконати повернутися 2,8 млн. жінок працездатного віку коштуватиме Україні 10% її річного довоєнного ВВП. Це $20 млрд на рік у найгіршому випадку. Це легко переважить запропонований ЄС чотирирічний пакет допомоги для України у розмірі $13,9 млрд. на рік.

“Особисто для мене є перемога, коли українські сім’ї об’єднуються в Україні, але не за кордоном. Тому головне завдання зараз для України, для українського уряду – зробити все можливе, щоб жінки з дітьми повернулися до своїх чоловіків та об’єдналися в Україні”, – сказала заступник міністра економіки Тетяна Бережна.

 

Ще до війни найслабшою економічною ланкою України була її демографія з коефіцієнтом народжуваності 1,2 – однією з найгірших у Європі. Десятки тисяч убитих солдатів та цивільних, ще більше поранених та травмованих, не здатні працювати. Вони скорочують кількість робочої сили, яка потрібна на одужання економіки.

Уряд має амбітний план післявоєнного відновлення, але міністерство економіки каже, що Україні бракує 4,5 мільйонів робітників і підприємців, необхідних для досягнення цієї мети. Він спрямований на те, щоб заповнити прогалину за допомогою суміші біженців, що повертаються, 60% з яких мають вчені ступені.

З цією метою міністерство працює над стимулами для повернення жінок на ринок праці, включаючи новий закон про працю, спроби скоротити гендерний розрив в оплаті праці та гранти, щоб допомогти подружжям тих, хто бореться на передовій, розпочати свій бізнес.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Захід посилюватиме нашу обороноздатність” – Володимир Горбач про саміт НАТО

Спільно, українські біженці та внутрішньо переміщені особи, ВПО, становлять майже третину від 37,3 млн населення. І хоча деякі з тих, хто був переміщений усередині країни, все ще можуть зробити внесок в економіку України, ті, хто зараз живе за кордоном, починають знаходити роботу, сплачувати податки та збільшувати виробництво в інших місцях.

Багато біженців згодом повернуться. Тим не менш, існує мало гарантій щодо того, скільки їх, і переконати їх повернутися стає все важче, поки продовжується війна. За даними ООН, знадобилося майже десятиліття після закінчення останньої війни в Європі, в Боснії в 1990-х, для повернення додому половини з 2 млн біженців та ВПО, які брали участь у конфлікті.

Аналогічний результат для України, за якого повертається половина біженців, коштуватиме економіці $10 млрд на рік. Це 5% від ВВП з урахуванням того, що деякі чоловіки та сім’ї переїдуть до жінок, які вирішили залишитися за кордоном.

За словами Олександра Жолудя, головного аналітика Центробанку з грошово-кредитної та економічної політики, Україна шукає способи заповнити майбутній дефіцит, окрім репатріантів. У той час, як в інших місцях питання імміграції часто викликають проблеми, “у нас в Україні вже йдуть дебати про необхідність нових іноземних іммігрантів після війни”.

Однак до цього часу основна увага приділяється переконанню біженців повернутись у такі місця, як Миколаїв. Коли Данія погодилася очолити програму реконструкції портового міста під час війни, посол Оле Егберг Міккельсен знав, що допоможе відновити водну та енергетичну інфраструктуру, щоб місто знову стало придатним для життя. Він не очікував, що будуватиме бомбосховища для дітей.

 

Деякі молоді жителі повертаються до Миколаєва, який все ще за 70 км від лінії фронту. Чотири дитячі садки з бомбосховищами недавно відчинили свої двері, і вони переповнені.

Тим не менш, непропорційно велика кількість репатріантів – люди похилого віку або пенсіонери, а молодим важко знайти гідну роботу. Потрібно добрих два роки без війни, щоб повернути комунальні послуги в нормальне русло, а поки що людям потрібно вирішити для себе, чи достатньо цього для повернення.

Опитування 7000 українських біженців у Німеччині, опубліковане 12 липня, показало, що 44% мали намір залишитися або на кілька років, або назавжди, що на 5% більше, ніж минулого літа. Три чверті відвідували або закінчили курси німецької мови, що є важливою умовою роботи.

“Китай таємно відправляє в Росію спорядження для армії”, Politico, США

Китай, незважаючи на заклики Пекіна до миру, доходить до червоної межі, поставляючи до Росії досить нелетального, але корисного у військовому сенсі обладнання, щоб істотно вплинути на 17-місячну війну Путіна проти України.

Ці поставки вказують на лазівку розміром із Китай у спробах Заходу загальмувати путінську військову машину. Продаж так званих технологій подвійного призначення, які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях, залишають достатні приводи для заперечення західною владою, яка шукає причин не протистояти такій величезній економічній потузі, як Пекін.

Сила китайського експорту товарів подвійного призначення до Росії під час війни підтверджується митними даними. Хоча Україна також є клієнтом Китаю, її імпорт більшої частини обладнання, про яке йдеться, різко скоротився, як свідчать цифри.

Цього року Росія імпортувала з Китаю безпілотників на суму понад $100 млн – у 30 разів більше, ніж Україна. А китайський експорт кераміки – компонента, який використовується в бронежилетах, збільшився на 69% до Росії, до $225 млн, а в Україну скоротився на 61% до $5 млн, свідчать дані китайської та української митниці.

“Цілком ясно, що Китай, незважаючи на всі заяви, що він є нейтральним гравцем, насправді підтримує Росію в цій війні”, – сказала Хелена Легарда, провідний аналітик, який спеціалізується на китайській обороні та зовнішній політиці в Інституті китайських досліджень Меркатора, берлінському аналітичному центрі.

 

За її словами, якщо Китай перейде “червону лінію” і продасть Росії зброю чи військову техніку, вона очікує, що ЄС запровадить вторинні санкції щодо тих, хто сприяє путінській агресивній війні.

Але, додала вона, таке обладнання, як бронежилети, тепловізори і навіть комерційні дрони, які можна використовувати в наступальних операціях на передовій, навряд чи викличуть реакцію у відповідь.

Крім того, через Китай йде потік технологій, які можуть включати компоненти, вироблені на Заході, які можуть мати пряме військове застосування.

За недавнім аналізом Інституту KSE, аналітичного центру при Київській школі економіки, Росія повністю усвідомлює лазівку в Китаї та використовує її для купівлі західних технологій для ведення війни проти України. Дослідники виявили, що понад 60% імпортних найважливіших компонентів російської зброї, виявлених на полі бою, було вироблено американськими компаніями.

Це питання, яке держсекретар США Ентоні Блінкен порушив під час візиту до Пекіна минулого місяця – першого візиту високого дипломата Вашингтону за п’ять років. Він повідомив журналістам, що Китай запевнив, що “не надає і не надаватиме летальної допомоги Росії для використання в Україні”. Блінкен висловив занепокоєння, що китайські фірми можуть надавати технології, які РФ може використовувати для просування своєї агресії в Україні.

Франція також занепокоєна, що Китай постачає до Росії техніку подвійного призначення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто очолить наступний бунт у Росії?

“Є ознаки, що вони роблять те, чого ми воліли б, щоб вони не робили”, – заявив Еммануель Бонн, головний дипломатичний радник президента Еммануеля Макрона.

“Це військова техніка. Наскільки нам відомо, вони не постачають масові військові потужності до Росії, але нам потрібно, щоб не було жодних поставок”, – сказав він.

Еліна Рибакова, один із авторів доповіді KSE, сказала, що непрямі поставки через Китай створюють проблеми як з погляду масштабів, так і з дотримання західних санкцій. За її словами, вторинних санкцій може бути замало. Вона закликала виробників взяти на себе відповідальність за те, куди потрапляє їхня продукція – так само, як регулюючі органи зажадали від банків посилити нагляд за клієнтами та операції по боротьбі з відмиванням грошей після фінансової кризи 2008 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розбиті “кадировці” та жахи у СІЗО Донецька: історія “азовця”, який майже рік був у полоні

Максим Миронов, експерт із санкцій та доцент кафедри фінансів IE Business School у Мадриді, вважає, що Заходу, незважаючи на розширення санкцій для покарання путінських помічників, не вистачає політичної волі, щоб застосувати їх проти Пекіна.

“Чи вистачить у політиків волі, щоб ввести санкції проти Китаю? Здебільшого відповідь негативна. Китай сигналізує – ви можете спробувати, але мені байдуже, що ви намагаєтеся зробити. Китайці бачать, що можуть продовжувати робити те, що на їхню думку відповідає їхнім інтересам”, – сказав Миронов.

Reakcja

0%0Pozytywnie0%0Neutralnie 0%0Negatywnie

Twoje emocje

0%0Lubię to!

0%0Super0%0Ekscytujący 0%0Ciekawy0%0Smieszny0%0Smutny0%0Wściekły0%0Przerażony0%0Szokujący0%0Wzruszający0%0Rozczarowany0%0Zaskoczony

Co sądzisz?

0%0Prawda0%0Manipulacja0%0Fake news

0

0Ulub

Oryginalne źródło ZOBACZ