З 1 жовтня минулого року в Україні запрацювала нова програма доступного іпотечного кредитування єОселя.
Попри повномасштабну війну, постійні відключення світла та мʼяко кажучи непросту економічну ситуацію, іпотека в смартфоні стала реальністю.
Кілька інтуїтивно зрозумілих кроків в Дії – і ось ваша заявка вже прямує в один чи одразу в пʼять банків-партнерів програми.
єОселя миттєво набрала популярності. Не лише як інноваційний продукт для банківського та фінансового ринку, а й як реальний шанс для тих, хто все життя служить державі, придбати омріяні власні квадратні метри на дійсно вигідних умовах.
Та на той попит, який бачимо зараз, точно ніхто не очікував. Понад 40 тисяч заявок, поданих через портал та мобільний застосунок Дія, – це не просто про велику потребу населення в доступному житлі.
Це й про беззаперечну віру українців в нашу спільну велику Перемогу, про бажання жити і працювати тут, в Україні, вдома.
939 українських родин отримали пільговий кредит та купили квартири в усіх вільних областях нашої держави.
Попри чутки та обʼєктивні проблеми з своєчасністю належного фінансування, програму ніхто не зупиняв і робити цього не планує. Чому ж не всім охочим сьогодні погоджують іпотеку та де ж гроші на єОселю? Розберемо головні міфи.
Міф 1. Гроші у банків насправді є, просто під приводом недостатнього фінансування кредити видають “своїм”
Для розуміння безпідставності цього міфу, перш за все, варто розуміти механізм роботи програми.
Кошти у вигляді траншів банкам-партнерам надає “Укрфінжитло”. Розмір траншу залежить від заявки банку і його популярності серед клієнтів.
Наприкінці січня фінансовий ресурс був повністю розподілений між банками. Нові транші поки не виділялись – що з цим робити поговоримо далі. Тож зараз ті банки, у яких залишився ресурс від першого етапу фінансування, продовжують кредитувати громадян за програмою.
Ті, у кого такий ресурс вичерпано, працюють із заявками клієнтів, допомагають їм збирати усі потрібні документи, обирати релевантне умовам програми житло і т.д.
Як розподіляти кошти між клієнтами вирішує банк, виходячи з власних внутрішніх правил та процедур. Очевидно одне – усі стейкхолдери програми зацікавлені в позитивному результаті.
Тож, приховувати кошти або перерозподіляти їх на інші напрямки було би зовсім не логічним.
Міф 2. “Укрфінжитло” докапіталізували на 30 мільярдів. Вони просто не хочуть видавати транші банкам
Докапіталізація компанії на 30 мільярдів гривень дійсно відбулася за рішенням уряду в грудні минулого року. От тільки, на жаль, цей процес не має нічого спільного із одномоментним зарахуванням такої суми на рахунки “Укрфінжитла” чи розвантаженням кількох фур з готівкою відповідного еквіваленту.
Аби виділені Урядом на докапіталізацію цінні папери (ОВДП) почали перетворюватися в реальні гроші у вигляді нарахованих відсотків, слід пройти кілька технічно складних та важливих етапів.
Один із них завершився вчора – Кабмін затвердив фінансовий план та стратегію “Укрфінжитла”. Це розвʼязує руки для залучення додаткових коштів на фінансовому ринку.
Бо реальні гроші (нараховані відсотки за цінними паперами) надійдуть на рахунки компанії лише влітку. Знайти можливість отримати ресурс до цього часу – завдання номер один, вирішення якого впевнено просувається.
Далі ми отримаємо кредитні пропозиції, погодимо їх з акціонером Мінекономіки та Мінфіном і підпишемо відповідні угоди. Після цього отримаємо “живі” кошти, які повністю підуть на нові транші банкам-партнерам єОселі.
Міф 3. Програму закривають, фінансування не буде, людей “кинули”
Найбільш промовисто цей міф спростовують понад 110 виданих кредитів після повного розподілу наявного ресурсу між банками.
Для прикладу, навіть за останній тиждень на три українські родини-учасники єОселі, стало більше. Географія програми також не обмежується столичним регіоном.
Так, єОселя наразі має певні труднощі з фінансуванням. Але це зовсім не говорить про зупинення програми або, тим більше, плани на майбутнє у цьому контексті.
Усе не так сумно, як може здаватися. Кошти, які у банків-партнерів лишилися з попередніх траншів, продовжують видавати людям.
Робота над прискоренням другого етапу фінансування не зупиняється ні на день. До неї залучені всі – уряд, Мінекономіки, “Укрфінжитло”, міжнародні партнери. Більше того, рішення вже знайдено.
Як тільки завершаться формальні та технічні процедури, компанія отримає додатковий ресурс, що дозволить банкам задовольнити тисячі заявок громадян.
Варто лишень набратися терпіння, придивлятися квартиру і готувати потрібні документи. Це допоможе після надходження коштів зекономити час.
Важливим також є нюанс, що умовами єОселі не передбачено жодних заставних сум за житло. Тож, надаючи авансовий платіж продавцю квартири, ви погоджуєтесь на продиктовані ним правила, берете особисту відповідальність за таке рішення і несете повʼязані з цим ризики.
Держава як ніколи зацікавлена, щоб людям було де жити в Україні, щоб запрацював вбитий війною ринок будівництва, щоб відкрилися нові інвестиційні можливості у сфері нерухомості. єОселя – чудовий для цього інструмент, який працюватиме, попри всі виклики.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS