Виявляється, що підвищення податків для малого та середнього бізнесу було лише першою частиною цьогорічного “Марлезонського балету” Верховної Ради України. Далі, як стверджують декотрі депутати, у влади є намір підіймати ще й податок на додану вартість.
А між тим, за визначенням низки економістів, підвищення лише згаданих податків може призвести до ще більших проблем в економіці і додатково вдарити по громадах: підприємства закриються або підуть у тінь, людей звільнять.
“Влада не збирається вгамовувати свої апетити. У її планах – піднімати ПДВ, посилаючись на умови МВФ, які самі ж і погодили, – стверджує народний депутат, голова партії “Розумна політика” Дмитро Разумков. – Переконаний, що це не принесе додаткових ресурсів до бюджету, але призведе до того, що ще більше людей поїдуть з держави. Таке враження, що влада лише підштовхує їх до цього, особливо дозволивши витратити “Вовину тисячу” на квитки на залізницю“.
Багатоходівка військового ПДФО
Минулого року певні “ігри” велися довкола “військового” податку на дохід фізичних осіб (ПДФО). Саме рік тому місцеві громади позбавили коштів від податків з доходів військових, із зарплат рятувальників та поліцейських.
Чим, фактично, знекровили місцеву владу, особливо – прифронтові громади.
“Ефективності використання відібраних коштів – нуль! Бо за перші півроку з тих отриманих ресурсів змогли витратити лише 45%. Гроші просто не використовуються, а громади не мають можливості відновлюватися! Один тільки Харків, який практично щодня страждає від обстрілів рашистів, втратив 3,4 млрд грн!“, – зазначив Разумков.
Нагадаємо, рік тому депутати Верховної Ради проголосували за те, щоб забрати 100%, так званого, військового податку на доходи фізичних осіб – ПДФО з місцевих бюджетів до державного.
До повномасштабного вторгнення 60% ПДФО, сплаченого в певній громаді, йшло до місцевого бюджету. Решта – 40% ділилась між обласною і центральною казною. Із зарплат військових ПДФО сплачуються так само. І оскільки після повномасштабного вторгнення військових стало в рази більше, то і надходження до місцевих бюджетів зросли в рази.
Після скандалів щодо облаштування місцевими громадами фонтанів та закупок “золотих” овочерізок замість дронів, турнікетів і укриттів (сьогодні ця ситуація видається чомусь спеціально змодельованою), усі 100% ПДФО із зарплат військових вирішили забрати прямо до центрального бюджету.
А це передбачувано спровокувало нову фазу холодної війни між центральною та місцевою владами. Хоча все вказує, що центральна влада сподівалась економічно нейтралізувати місцеву, щоби вона була більш договороздатною та політично лояльною. Сьогодні важко стверджувати, що цей задум удався.
Здирання данини-2024 увійде в історію
У різних громадах військове ПДФО становить різну частку бюджету. У містах, розташованих поруч з фронтом, цей відсоток є значно більшим, ніж у бюджетах більшості західних областей України.
Скажімо, прифронтовий Миколаїв втрачає в такій ситуації близько 46% міського бюджету.
А тиловий Івано – Франківськ – 10%.
Влада обіцяла реверсну дотацію тим регіонам, котрі будуть потребувати додаткового фінансування через вилучене ПДФО.
Проте не всім ця ідея подобалася. Як тоді й зазначали керівники прифронтових громад, котрі цілодобово страждають від обстрілів російської армії, такий механізм виявився не ефективним і займає багато часу.
Водночас, в бюджеті – 2024 є графа, що гарантує повернення 10% від ПДФО на власні рахунки військових частин для оперативних закупівель, а решту – 90% дозволяє розділити порівну між Мінстратегпромом – для розгортання виробництва снарядів та боєприпасів та Держспецзвʼязком – для закупівлі спецтехніки, зокрема й дронів.
Публічно правлячі мужі пояснювали такий перерозподіл коштів тим, що місцева влада зловживає та не ефективно використовує військовий податок: будує стадіони й дороги, а не перенаправляє на воєнні потреби. А ми, мовляв, заберемо ці гроші й точно будемо краще забезпечувати наш фронт.
Так ніби й не було ніяких яєць по 17 гривень за штуку, бронежилетів, що прострілюються і скандальних літньо-зимових курток у міноборони. Також – арешту заступника міністра розвитку громад за махінації на закупівлі генераторів. І того, що населення як скидалось на потреби фронту на початку повномасштабного вторгнення, так і продовжує це робити.
Тому гарантії уряду щодо ефективного використання ПДФО виявились черговими деклараціями.
Звісно, ми багато чого не бачимо. Але є ситуації промовистіші за будь-які пояснення та офіційні обґрунтування.
Скажімо, у вересні під час чергового масованого обстрілу міста Конотоп, що на Сумщині, у відновленні пошкодженої інфраструктури більшою мірою допомагали мери інших міст.
Тоді першим відгукнувся на потребу Конотопа міський голова Києва Віталій Кличко. Після розмови з мером Конотопа Артемом Семеніхіним Кличко вирішив терміново відправити туди найнеобхідніше. Зокрема, дизпаливо для генераторів, бо ситуація з енергопостачанням обʼєктів життєзабезпечення в Конотопі критична. А також матеріали для скління, деякі будматеріали. В першу чергу, для відновлення пошкоджених навчальних закладів.
“Держава кошти у міст вилучає: і ПДФО, і “військове” ПДФО, і “силове” вигадала. А тепер громади, зокрема прифронтові, вимушені самотужки й практично без коштів забезпечувати своє виживання“, – зауважив Віталій Кличко.
До речі, загалом, військовий ПДФО становить 120 мільярдів гривень.
“Досі я в шоці від рішень які останній час приймаються, – зазначив народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк. – Підняли історично податки – вирішили зайнятися історичним популізмом. Тільки був скандал про виплати прокурорам – підтримали збільшення зарплат прокурорам на 37%. Боюсь навіть уявити, що буде далі….”.
×
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS