Били і морально знущалися: звільнений з полону викладач з Маріуполя розповів про життя в окупованому місті

Пережив російський полон і повернувся до викладання. 

У Кропивницькому, в релокованому з Маріуполя університеті внутрішніх справ, вогневу підготовку викладає майор Віктор Коваленко – поліцейський, який витримав тортури і не зрадив Україну. 

На початку війни маріупольський ВИШ організовано евакуювався з Донеччини. Охороняти майно закладу залишилися три десятки офіцерів-викладачів. Вийти з оточення змогли не всі. 

Для курсантів – це не просто вітання. Їхні герої мають конкретні імена та прізвища, бо рятували їх з-під обстрілів і до останнього боронили майно університету.

Це все, що лишилося від поліцейської академії Маріуполя. Курсантів організованою колоною вивезли з міста. В університеті  залишились чергувати три десятки педагогів. Вони ж допомагали патрульній поліції і щодня працювали під обстрілами. 

У середині березня через сильний обстріл дістатися університету Віктор не зміг. Згодом дізнався, що у розбомбленому приміщенні загинув його колега – викладач Артем Галькевич. 

Тоді офіцер зрозумів: треба вивозити сім’ю. Але у цей час місто вже було оточене окупантами і чоловік потрапив у полон. Разом з 24  українцями виживав в шестимісній камері в Оленівці. Бачив і чув, як катували інших полоненних, але, твердить, саме його не били. Знущалися морально.

“Це таке приниження людської гідності, знаєте, це навіть гірше, ніж якісь там фізичні побиття чи ще щось. Коли тебе до туалета не випускають кілька днів. Дадуть тобі шматок хліба, а ти думаєш їсти його, чи ні. Тому що тебе до вбиральні ніхто не випустить”, – згадує викладач Віктор Коваленко.

А за місяць його звільнили. Офіцер припускає – допомогли його колишні, задурені російською пропогандою випускники, які перейшли на сторону окупантів. За кілька днів він дістався території вільної України.

“Ми  коли виїхали, заїхали і побачили наш блок-пост, наших хлопців, ну це це відчуття не передати… І одразу працювати. Саме цінне, коли ти бачиш своїх дітей, курсантів, які дуже тебе чекали. Розумієш, що твоє життя не напрасне”, – каже Віктор Коваленко.

Тепер набутий в оточеному місті досвід передає майбутнім поліцейським.

Нині релокований університет обживається у Кропивницькому. У кожного педагога і курсанта – власна історія втрат. Та й сам заклад вже не вперше переселенець.  

“Для нас немає нічого неможливого. Але Фенікс з урахуванням того, що ми вчетверте відновлюємось. Це вже птиця, яка супроводжує наш заклад освіти”, – підкреслює ректор Донецького державного університету внутрішніх справ Сергій Вітвітський.

Попри гостинність Кропивницького, усі маріупольці: від педагогів до курсантів чекають одного повернутися до Маріуполі і почати там роботу.

Нагадаємо, що на Бахмутському напрямку протягом останніх кількох днів дещо зменшилась кількість бойових зіткнень.

Читайте також:

Zgłoś naruszenie/Błąd