Стрибун у воду Олексій Середа: Шанси перемогти китайців може якісь і є, років через 100

В олімпійському селищі неподалік від Парижа на запитання журналістів відповів талановитий 18-річний український стрибун у воду Олексій Середа. Його слова передає кореспондент Чемпіона Максим Розенко.

— Коли відчув, що ти лідер збірної й на тобі лежить відповідальність?

— Насправді, не хочу казати, що я лідер, але, певно це було після Олімпійських ігор в Токіо, коли я показав найкращий результат. Але я не відчуваю якогось тягаря, це, в принципі, ніяк не впливає на мене.

— Що можеш сказати про олімпійську воду?

— Басейн дуже схожий на той, що був у Токіо. Майже ідентичний, покриття “вишок” таке саме. В принципі, басейн сподобався: зручно, комфортно. Головне, щоб був гарний результат.

— Що робите на тренуваннях?

— Відпрацьовую програму, розминаюся. Зараз більше готуємо синхрон, тому що я починаю з синхронних стрибків 29 липня. Частіше з Болюхом стрибаю.

— Може якийсь сон наснився, коли сюди їхав, було таке?

— Ні, не було. Хоча ні, було. Наснилося, що виступав у синхроні.

— І яке місце посів?

— Перед останнім стрибком я прокинувся.

— Наскільки складно було повертатися фізично й психологічно після травми?

— Мені робили операцію артроскопію. У мене під час входу у воду вилетіло плече, частково відірвалася губа, її зашивали. Психологічно я нормально до цього ставлюся. Для мене спорт — це як хобі, мені подобається стрибати. Я для себе вирішив, що не буду сильно боятися, що в мене ще раз щось вилетить. Я це переборов і стрибаю з цим нормально, наловчився.

— Наскільки важливу роль відіграє покриття і скільки потрібно часу, щоб до нього звикнути?

— Воно особливо ролі не грає, просто воно гумове, від нього трішки легше відштовхуватись. Не так слизько і не так боляче.

— Як тобі номер у готелі?

— Нормально. Номери також схожі на ті, що були в Токіо. Картонні ліжка, як завжди. Атмосфера дружня, все подобається, живу з Кірюхою (Болюхом — Прим.). Єдине що стола немає. Не знаю, чому вони стіл не поставили. Точніше, він є, але дуже низенький. Якщо будете інтерв’ю в Болюха брати, запитаєте, бо він приїхав з ноутбуком. Хоче в CS пограти, а не виходить.

— А ти не граєш?

— Я не граю в CS. Взагалі ні в що не граю. Раніше грав в Counter-Strike, а зараз припинив, дивлюся серіальчик. Breaking Bad дивився, а той що зараз — Декстер називається, про маніяка.

— Улюблена фраза з Breaking Bad?

— My name is Gustavo but you can call me Gus (сміється). Це прикол там один є.

— До речі, в Саудівській Аравії будуть перші Олімпійські кіберспортивні ігри…

— Так? Я не чув насправді, це питання до Кірюхи.

— Він тренується?

— Звісно, у нього є план Б. Він після тренувань зі стрибків у воду одразу в CS тренується (сміється).

Олексій Середа

Getty Images

— Як ти ставишся до того, що кіберспорт хочуть включити в програму Олімпійських ігор?

— Нормально. Це правильно, бо це також дисципліна. В мене в Counter-Strike награно 3000 годин, це багато дуже. Я вважаю, що це також спорт. Там також треба думати, дуже важливою є координація, реакція. Тому нормально ставлюся, в нас кіберспортсмени заробляють шалені гроші, навіть без Олімпійських ігор.

— Якби тобі запропонували “викинути” з Олімпійських ігор три види спорту, а замість них прийняти. Які б це були?

— Треба подумати… Краще не буду відповідати на це питання. Якщо про ті види говорити, які треба додати, то це Counter-Strike, Dota 2. А третій не знаю.

— Якісний склад збірної, якщо порівнювати з Токіо, значно збільшився. Це ознака того, що твій вид спорту розвивається, попри повномасштабну війну і суворі реалії?

— Наш спорт розвивається завдяки тому, що в нас створена велика школа Liko Diving School. Там у нас багато тренерів працюють, всі вони працюють на результат. Вони готують спортсменів із самого дитинства. Якщо я починав у Миколаєві, такої школи ще не було. Моя тренерка вивела мене на такий рівень, що я виграв чемпіонат Європи у 13 років. Там готують дітей, ставлять їм всю базу, що треба знати із самого дитинства. Там все дуже добре організовано.

— Коли ми почнемо перемагати азіатів?

— Не знаю, це в них певно спитайте… Але шанси може є якісь. Десь може через 100 років приблизно. У нас просто зараз нормальний басейн тільки у Києві на Теремках. Більше ніде немає особливо. Є ще в Миколаєві, але там вже не такі умови. Тобто коли буде більше басейнів, більше тренерів, більше людей… В нас не два мільярди людей, як у Китаї, тому так. Якщо в них у стрибки у воду приходить на рік сто тисяч, а вони з них обирають десять людей ідеальних… В нас працюють з тими, хто приходить, і роблять з них спортсменів, а в Китаї одразу беруть спортсменів і роблять із них ще кращих.

— Як тобі харчування у їдальні?

— Вибір маленький. Якщо порівнювати з Токіо, то там було трохи краще. Я там кожного дня їв суші, а тут немає. Ось таке розчарування у мене. Яєшню їв, сьогодні якісь пластівці зранку. Коли як, по настрою їм.

— Харчування якось може вплинути на твій виступ?

— Так. Звичайно, може вплинути. Воно важливо дуже не лише для стрибунів у воду, а для всіх спортсменів. Треба харчуватися правильно, бо від харчування залежить енергія, вага, дуже багато факторів.

— Вагу тримати важко?

— Та ні. Раніше було важко, бо я був “помішаний” на цьому. Думав: зараз це поїм, це поїм… А зараз вже не так. Прийшов, поїв, пішов додому. Схуднув на три кілограми. Думаю, ви всі побачили.

— Хотіли б з кимось сфотографуватися в олімпійському селищі?

— Я не слідкую, чесно кажучи. З волейболістом з Японії, Нісіда його звати. У тік-тоці мені попався, мені сподобалось.

— Тобто з Леброном Джеймсом не будете фотографуватися?

— А він що, приїхав? Прапор буде нести? Якби він тут був, я б сфотографувався, звісно. Чув, що тенісист відомий нещодавно приїздив, Надаль, з ним всі фотографувалися, але я його не зловив.

Reakcja

0%0Pozytywnie0%0Neutralnie 0%0Negatywnie

Twoje emocje

0%0Lubię to!

0%0Super0%0Ekscytujący 0%0Ciekawy0%0Smieszny0%0Smutny0%0Wściekły0%0Przerażony0%0Szokujący0%0Wzruszający0%0Rozczarowany0%0Zaskoczony

Co sądzisz?

0%0Prawda0%0Manipulacja0%0Fake news

0

0Ulub

Oryginalne źródło ZOBACZ