Цифрове піратство – глобальна проблема, притаманна як країнам з розвиненою економікою та високим рівнем ВВП, так і тим, що лише прокладають свій шлях до процвітання. Піратство та економіка нерозривно пов’язані, причому крадіжка контенту та програмного забезпечення створює значні проблеми для фінансового здоров’я та стабільності різних секторів. У цій колонці хочу поговорити про те, чому до боротьби з піратством важливо докладати максимальних зусиль.
Цифри, що вражають
Нещодавній звіт EUIPO (Відомства з інтелектуальної власності ЄС) щодо порушення авторських прав в Інтернеті свідчить про те, що, хоча загальний рівень споживання нелегального контенту у 2022 році впав на 40% проти 2017 року, проте загальна тенденція не є незмінно низхідною – позаяк в кінці 2022 року резиденти ЄС зверталися до піратського контенту частіше, ніж на початку 2021-го. Своєю чергою, згідно з дослідженням, проведеним Глобальним центром інноваційної політики для Торгової палати США, онлайн-піратство щороку завдає економіці США від $29,2 до 71 млрд збитків. Якщо додати до цього зниження ВВП США на суму від $47,5 до 115,3 млрд на рік та втрату від 230 000 до 560 000 робочих місць, то можна отримати разючі результати – і це в країні, що з року в рік домінує на ринку захисту від цифрового піратства.
Наразі складно говорити про конкретні цифри стосовно України: частково це пов’язано з відсутністю внутрішньої традиції оцінювання подібних збитків, частково – з ускладненим через повномасштабну війну доступом до даних. Також раніше можна було орієнтуватися на Special 301 Report від Офісу торговельного представника США (USTR). Водночас під час війни огляд ситуації в нашій державі в межах цієї ініціативи було призупинено, що цілком логічно. Однак навіть попри складні обставини американські фахівці відзначають прогрес України у налагодженні міжнародної співпраці заради вирішення найбільших порушень у сфері IP захисту. І це – важлива ремарка, позаяк так було далеко не завжди. Зокрема у тому ж звіті 2013 року Україну було визнано країною з найгіршим рівнем захисту інтелектуальної власності. Доволі очікувано, якщо взяти до уваги хоча б той факт, що одними з основних користувачів неавторизованого програмного забезпечення на той момент були органи публічної влади та державний сектор.
Реклама:
Піратство vs креативність та інноваційність
З того часу і політичний, і законодавчий, і ціннісний ландшафт нашої країни зазнав суттєвих змін. Сьогодні як влада, так і соціум приходять до все більшого усвідомлення важливості боротьби з цифровим піратством. Адже підвищення репутації України як держави, де захист прав інтелектуальної власності є однією з основних складових політичної системи, насамперед відповідає нашому євроінтеграційному та міжнародному треку. Щобільше, це питання інвестиційної привабливості: як для зовнішнього, так і для внутрішнього інвестора рівень дотримання IP прав виступає значним фактором при виборі об’єкта для капіталовкладення. Іншими словами, надійний захист інтелектуальної власності водночас є своєрідним магнітом для інвестицій та стимулом для розвитку креативних індустрій та інноваційного середовища. Тож як цю тезу можна проілюструвати на прикладі боротьби з цифровим піратством?
Якщо фокусуватися на креативних індустріях, то варто зважати на те, що навіть поза загрозою крадіжки контенту вони є доволі ризикованими для інвесторів. У цьому секторі дуже складно як передбачити смаки та побажання споживачів, так і чітко сформулювати матеріальну цінність тієї чи іншої культурної продукції. Онлайн-піратство ще більше погіршує ситуацію: креатори страждають від недобросовісної конкуренції та втрачають значну частину прибутків, а разом з ними й ресурси та стимули до створення нових проєктів. І якщо в короткостроковій перспективі піратство може здатися чи не єдиним способом, що дозволяє малозабезпеченим групам населення познайомитися з окремими творами та підвищити свій культурний рівень, то зі стратегічного погляду це ведмежа послуга. Адже чим менше прибутків та інвестицій внаслідок споживання вкраденого контенту – тим менше якісного та оригінального контенту виробляється.
Своєю чергою, ці твердження стосуються й сфери програмного забезпечення – додам лише кілька ремарок. З одного боку, ця галузь традиційно більш приваблива для охочих вкласти капітал (що не скасовує умови щодо захисту IP прав). З іншого – піратські версії програм дуже часто містять віруси та становлять значну загрозу цифровій безпеці користувачів. В умовах російсько-української війни ця загроза загострюється: зокрема існують докази, що афілійовані з ГРУ хакерські групи намагалися викрасти інформацію українського уряду через заражені троянським вірусом файли ISO, які маскувалися під інсталятори операційної системи Windows 10 та поширювалися через українські та російські торрент-файлообмінники. Тут я згадала лише про один із низки подібних випадків – однак вони настільки численні, що це явище отримало назву “Перша світова кібервійна”.
Вживаємо заходів на (між)державному рівні
Таким чином, в сучасних українських реаліях питання захисту від піратства набуває актуальності не лише в контексті інвестиційної привабливості, а й з погляду національної безпеки. Тож заходи, що забезпечують захист від піратства, відіграють важливу роль вже зараз та ще принесуть значні дивіденди у майбутньому, під час нашої повоєнної відбудови та подальшого розвитку. Адже коли автори та інвестори знають, що інтелектуальний продукт буде захищено, вони набагато більше схильні вкладати час та ресурси в його створення та підтримку. І саме це драйвить економіку – зокрема тим, що впливає на зростання кількості робочих місць (для безпосередніх виробників інтелектуального продукту та допоміжних фахівців зі сфер продакшену, маркетингу і продажів) та сплачених податків. Ще один позитивний наслідок полягає в появі інноваційного середовища з багатим спектром цифрових продуктів і онлайн-контенту. Відповідно, маємо взаємозалежність між рівнем дотримання IP прав, кібербезпекою, а також економічним та культурним розвитком. Й IP офіс робить все для того, щоб ці складники посилювали один одного.
Згідно з цим напрямком діяльності нещодавно в межах IP Week 2024 пройшов форум на тему “Від моніторингу до захисту: інструменти права інтелектуальної власності”, перша сесія якого була присвячена боротьбі з піратством і контрафактом. Модераторкою сесії виступила Олександра Косенко, очільниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності – підрозділу IP офісу, який серед іншого було створено з метою дослідження та розробки інструментарію для розв’язання проблем онлайн-піратства.
Важливою є й міжнародна співпраця, адже цифрове піратство не знає кордонів, а боротьба з ним ускладнена через необхідність пошуку точок дотику між законодавствами різних країн. Та існують ініціативи, що об’єднують заради боротьби з онлайн-піратством десятки світових держав, зокрема й Україну. До прикладу, нещодавно ми долучилися до низки Уповноважених країн-членів WIPO, що наповнюють WIPO ALERT – онлайн платформу з детальною інформацією про вебсайти та мобільні додатки, які обґрунтовано підозрюються в порушенні прав інтелектуальної власності. В межах реалізації цього зобов’язання Мінекономіки України прийняло порядок, а IP офіс розробив рекомендації щодо процедури внесення до WIPO ALERT вебресурсів, які викликають занепокоєння стосовно дотримання IP прав. Все це – для того, щоб позбавити піратські майданчики основного джерела прибутку шляхом запобігання їх співпраці з рекламодавцями, які дбають про свою професійну репутацію.
Нарешті, варто згадати й про закон №2803-IX “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав”, що передбачає посилення відповідальності за умисну крадіжку інтелектуальної власності – включно з такими мірами покарання, як виправні роботи чи позбавлення волі (за умови завдання матеріальної шкоди у значному розмірі). Зазначу, що для боротьби з піратством необхідно тримати руку на пульсі інновацій та постійно переглядати комплекс впроваджених заходів, позаяк крадії контенту активно користуються останніми технологічними здобутками.
Отже, ефективне використання інформаційних та технологічних ресурсів, а також прийняття відповідного законодавства дозволить Україні вивести захист від піратства на якісно новий рівень. Водночас налагоджена регуляторна система стане базисом для перезавантаження іміджу нашої країни як такої, в яку вигідно та безпечно інвестувати. Тому – об’єднуємо зусилля, залучаємо досвід міжнародних партнерів та працюємо заради підвищення інвестиційної привабливості України.
Олена Орлюк
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS