Від гітари до перемоги: деталі візиту Блінкена до України, що приніс чимало несподіванок

Цей візит був складений так, що цілком міг би стати історичним та знаковим. Таким, який викликав би виключно позитивні враження.

І справді: держсекретар США став першим американським посадовцем від початку повномасштабної війни, який прибув до Києва з ночівлею. Він став першим західним “топом”, про візит якого офіційно повідомили ще перед початком програми. Він став першим західним високопосадовцем, зважився хто виступав у Києві прямому ефірі не з бомбосховища, а зі звичайної зали, та ще й перед численною аудиторією. А зрештою – ще й показав, що західним політикам в Україні можна навіть відпочивати, та відвідав столичний паб.

Тобто сигнал віри в Україну, який би мав надіслати його візит, був суперпотужним. Найближча аналогія – приїзд до України Байдена до Києва 20 лютого 2023 року.

Вийшло не зовсім успішно.

Реклама:

Чимало дій та заяв Блінкена були оформлені украй невдало, тож українці, які мали бути аудиторією американського гостя – їх не почули, а подекуди й образилися. І напевно мали на це підстави.

Але якщо відкласти убік емоції, візит приніс також приємні несподіванки. Зокрема, держсекретар став першим від 2022 року американським топ посадовцем, який заявив, що мета США – це перемога України. Це – революційне висловлення як для соратника Байдена. Ба більше, Блінкен також публічно відмовився від “заборону” США щодо ударів ЗСУ по Росії.

Навіть ці сигнали є достатніми для того, щоби говорити про візит з позитивною сумою. Хоч його потенціал і не був утілений повною мірою.

А ще було те, що лишилося непублічним. Зокрема – щодо реформ.

А от від коментарів щодо кадрових рішень команди Зеленського Блінкен показово утримався.

Візит відкритості

Досі достеменно не зрозуміло, що стало причиною безпрецедентної відкритості візиту Ентоні Блінкена до України, адже американці до останнього моменту готували його у звичній атмосфері таємності, попереджаючи журналістів, яких запрошували на події, що інформація не має бути опублікована.

Утім – чи то за недоглядом, чи то навмисно – у вівторок вранці, щойно потяг Ентоні Блінкена  прибув до Києва, Держдеп поширив серед журналістів інформацію про його візит, аж до безпекових деталей, які точно не мали ставати публічними.

Але головною сенсацією стало те, що держсекретар США лишився у Києві на ніч – досі безпекові протоколи виключали таку можливість. До слова, у вівторок і у середу у Києві та області жодного разу не оголошували повітряні тривоги, що є радше нетиповою ситуацією для останнього часу; достеменно невідомо, чи це не випадковість.

Дводенний візит дозволив побудувати дійсно наповнено програму.

Це публічні події, про які вже йшлося – виступ перед студентами у Київському політехнічному інституті та відвідини київського пабу Barmen Dictat. Це і три раунди політичних переговорів (спершу з президентом Зеленським, потім з прем’єром Шмигалем, і вже на другий день – окремі переговори у МЗС).

А ще візит мав надіслати Києву сигнали про те, що для Вашингтону є справді важливим. 

Для цього Блінкен провів зустріч з активістами, що опікуються, антикорупцією, судовою реформою та конфіскацією російських активів. І дійсно, ці три напрямки є пріоритетними для США, а у питанні конфіскації Штати пішли набагато далі, ніж їхні європейські партнери.

Також керівник американської дипломатії відвідав потужності з виробництва безпілотників для ЗСУ, і цей сигнал мав особливе значення: річ у тім, що США вирішили надати додаткову фінансову допомогу для виробництва озброєння в Україні, і оголосив про це саме Блінкен під час візиту.

А ще – він заїхав до компанії, яка виготовляє протези для військових з ампутованими кінцівками. Тут пріоритетність і пояснювати не треба.

Окремо був наголос на українській освіті. Саме тому виступ провели у КПІ, де для держсекретаря також провели таку собі екскурсію кількома локаціями студмістечка; а щоби це не здавалося випадковим, для нього організували ще одну зустріч зі студентами маріупольського вишу, що евакуювалися до Києва.

І насамкінець, Блінкен вирішив  підкреслити важливість експорту українського зерна, а для цього відвідав логістичний комплекс у передмісті Києва Вишневому.

А ще – похід до піцерії Veterano, до меморіалу загиблим воїнам, відвідини Майдану тощо… Це – лише ті епізоди, про які зараз, по завершенню візиту, повідомили публічно. Але конвертувати кількість у якість – не завжди вдавалося.

Гітарний перебор

Хоча у США справді планували надіслати до України низку публічних сигналів за допомогою цього візиту – та команда Ентоні Блінкена не виявилася у цьому аж надто успішною.

Якщо говорити відверто, перший день візиту став для Держдепу суцільним комунікаційним провалом.

Найбільш проблемним виявився гітарний виступ Блінкена у київському пабі.

[embedded content]

Фото і відео Блінкена, що грає на електрогітарі під час офіційного візиту до України, спричинили справжній вибух обурення в українських соцмережах (та й до американських медіа ця історія також докотилася). Держсекретарю закидали недоречність вибору часу і місця для “розважальної програми”, нагадували про те, що саме зараз на Харківщині триває наступ Росії та точаться бої найвищої інтенсивності за багато місяців.

Сигнал про те, що Україна стала безпечнішою, які мав би надіслати похід Блінкена до пабу – лишився не поміченим абсолютною більшістю українських спостерігачів,  так само як і символічність вибору ним пісні за назвою Rockin’ in the Free World з альбому Freedom. А крім того, поза увагою лишилося як вступне слово держсекретаря, де він казав і про Харків, і про важкий період для України. А Держдеп не зробив геть нічого, щоби пояснити, що він вкладав зовсім інше наповнення у цей перфоманс…

Словом, добрі наміри держсекретаря провалилися і викликали в української аудиторії радше обурення.

Додатковою деталлю, що посилила провал, стала невдала офіційна промова Ентоні Блінкена у КПІ – тобто головний публічний захід у межах його української програми.

Виступ держсекретаря перед студентами тривав понад пів години, але не містив жодної конкретики ані щодо реформ, ані щодо війни. Не пролунало там і оголошень про нову військову допомогу. Численні заклики надати Україні системи ППО Patriot Блінкен також немов не помітив – принаймні, жодним чином не відрефлексував на них у виступі.

Як пояснюють американські медіа, головним посланням американського гостя мала стати його фраза “Я привіз до України сигнал: ви не на самоті!” (“I have come to Ukraine with a message: You are not alone”). Але слова про підтримку без конкретних дії, які би цю підтримку продемонстрували, – викликали у значної частини аудиторії нерозуміння та відчуття нещирості слів та дій держсекретаря.

Тут варто зауважити: Ентоні Блінкен приїздив до Києва, звісно ж, не для того, щоби виступити перед студентами. Хай якою є важливість публічних заяв, але основні домовленості та основні мотиви зарубіжних поїздок прив’язані до переговорів за закритими дверима.

Про зміст цих переговорів наразі не говорять ані американська, ані українська влада. Хоча їхню тематику нескладно вгадати. За розподілом повноважень в американській владі, Блінкен відповідає передусім за політичний діалог, включно з реформами. І саме у цій сфері Вашингтон зараз має сигнали, які для Києва є неприємними і навіть болючими – але від них нікуди подітися.

Річ у тім, що після нещодавнього схвалення бюджету допомоги Україні, в американського уряду з’явився новий та ефективний інструмент:

Білий дім має давати гроші лише в обмін на реформи. Перелік цих реформ у Вашингтоні, подейкують, вже визначили, і немає сумніву, що про них, зокрема, йшлося на зустрічах з українським президентом та прем’єром. Серед них, зокрема, перезавантаження Бюро економічної безпеки, яке наразі президентська фракція у ВР відверто саботує. А зустрічі Блінкена з активістами натякають також, що серед вимог США будуть також елементи антикорупційної та судової реформи.

Удари по Росії?

Щодо реформ від Блінкена чекали і публічних сигналів. Тим більше – коли стало відомо про запланований виступ держсекретаря у КПІ. Утім, у Держдепі поки що  обрали стратегію мовчання. І навіть стосовно реформ обмежилися лише ритуальними фразами та згадкою про боротьбу з корупцією (у офіційного Києва, напевно, не бракує розуміння, що ця згадка потрібна передусім американській аудиторії, яка також слідкувала за візитом).

Ще одне публічне очікування, яке геть не справдилося – стосується кадрових змін в українському уряді.

Останніми днями у ЗМІ було чимало припущень про те, про те, що США не в захваті від відставки команди віцепрем’єра Олександра Кубракова, який опинився у опалі Банкової і залишив посаду. Відомо, що  Кубраков мав непогані контакти з Вашингтоном і користувався підтримкою американських дипломатів та можновладців: це зрештою  стало однією з причин його відставки.

Однак ця тема була відсутня не тільки у заявах, а й у діях Блінкена у Києві. Та й на закритих  зустрічах він – можна прогнозувати напевно – навряд чи вдався до докорів з цього приводу. Річ у тім, що для чинної американської адміністрації кадрові питання – це дуже болюча і чутлива тема. Особливо стосовно України. У тому числі – через те, що свого часу дії Байдена (тоді ще віцепрезидента США) задля відставки українського генпрокурора Віктора Шокіна спричинили купу проблем у внутрішній політиці. Повторювати той досвід точно немає бажання.

А от у питанні війни від Блінкена у Києві прозвучали заяви, яких мало хто чекав.

Це сталося на другий день його перебування у Києві, коли команда держсекретаря вже напевно почула про численні докори на свою адресу після “ніякого” виступу у КПІ та контраверсійної історії з гітарою.

Тож на завершальній публічній події візиту – спільному брифінгу з Дмитром Кулебою – ми побачили зовсім іншого Блінкена.

Чи не найбільш резонансною стала його про те, що Україна має перемогти у війні. І це не формальність, не повторення ритуальних фраз. Навпаки, для представника адміністрації Байдена це – доволі революційно.

Американський уряд вже понад два роки старанно уникає будь-яких згадок про майбутню перемогу України; замість цього Байден та його команда вживають вразу про те, що Україна “не має програти війну”, що є зовсім не тотожним. Чітка заява про те, що ЗСУ повинні перемогти, а російська армія програти у цій війні – звучала ще у квітні 2022 року від очільника Міноборони Ллойда Остіна, після чого і він змінив лексику.

І от Блінкен приїздить до Києва для того, щоби заявити: “Сполучені Штати віддані тому, щоб гарантувати, що Україна переможе у війні”. А щоби ні в кого не склалося враження, що це обмовка – Блінкен повторив цю заяву двічі!

Чи означає це загальну позицію Білого дому? І що саме Ентоні Блінкен вкладає у термін “перемога? Ці запитання наразі без відповіді, але ця зміна точно є позитивною.

Друга важлива коректива, про яку Блінкен оголосив перед завершенням візиту, стосується дуже чутливої для українців теми ударів ЗСУ по об’єктах, у тому числі енергетичних, на російській території. Як відомо, на початку 2024 року США спробували зупинити українські дронові атаки на НПЗ навіть власною зброєю; тоді це викликало обурення і в Києві, і серед держав-союзників. Схоже, в США усвідомили, що та риторика була помилкою, і Блінкен, по суті, публічно відмовився від неї і переклав на Київ рішення про те, чи битимуть вони по російських об’єктах – аби лише для цього не використовували американську зброю. “Ми не заохочуємо та не надаємо спроможності для ударів за межами України, але в решті решт Україна має робити рішення для себе самої, як вести цю війну”, – заявив держсекретар. І для надійності повторив цю тезу двічі.

Звісно, така зміна позиції не знімає усіх військових проблем Києва, але це – точно кроки у правильному напрямі. І те, що США продовжують надавати військову допомогу ЗСУ та роблять свої підходи жорсткішими навіть за наявності певних політичних непорозумінь із Києвом – є однозначно добрим сигналом. І навіть цього достатньо, щоби говорити, що візит Блінкена до Києва став позитивною подією.

Хоча міг би стати ще кращою.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор “Європейської правди”

Zgłoś naruszenie/Błąd