Україна змінила світовий ринок пального, – експерт

Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн пояснив, як Україна змінила розстановку сил на світовому ринку пального, коли домоглася санкцій проти російської нафтової галузі.

За його словами, традиційні постачальники нафтопродуктів в Африку, Азію, Південну Америку витісняються російським “підсанкційним” пальним, яке продається з великим дисконтом й вимушені шукати нові ринки збуту. Саме тому ринок пального у Європі та Україні суттєво диверсифікується. Сюди потрапляють американські нафтопродукти та пальне з Перської затоки. Втім, велику частку складає й горюче з Індії, яка скуповує дешеву російську нафту, отримує на НПЗ продукт з низькою собівартістю й тому має довге “логістичне плече”.

Куюн вважає, що цим постачальникам економічно цікавіше везти продукт у далеку Європу, ніж продавати за безцінь у своєму регіоні. Один з таких нових маршрутів – з Кувейту в польський Щецин, де розташований термінал української компанії UPG.

“Україна відчуває глобальні трансформації як ніхто інший. По великому рахунку, ми й ініціювали зміну глобальних енергетичних потоків, коли домоглися санкцій проти ворога”, – сказав експерт. 

За словами Куюні, наразі Україна отримує пальне з понад 20 країн: Бельгія, Болгарія, Польща, Греція, Ізраїль, Індія, Італія, Казахстан, Кувейт, Литва, Нідерланди, Німеччина, ОАЕ, Саудівська Аравія, США, Словаччина, Угорщина, Румунія, Туреччина, Туркменістан, Фінляндія, Швеція. 

“Ми першими довели, що без російського пального можна жити, а зараз в цьому переконується Європа й світ”, – додав він.

Директор консалтингової групи також повідомив, що через військову агресію Росії проти України, Білорусь, яка до 2022 року майже весь експортний ресурс продавала в Україні і заробляла приблизно 900 доларів за тонну, зараз отримує не більше 350-400 доларів за тонну. Союзники кремлівського режиму змушені відправляти свій товар через російські порти у Саудівську Аравію й інші “недалекі” пункти або залізницею в Середню Азію. 

Аналогічні проблеми і в росіян. За даними експерта, останніми місяцями вони нарощують постачання дизпального у Бразилію – за 15 тисяч кілометрів морським транспортом. І там, в Бразилії, щоб купити лояльність місцевої влади, ще змушені давати дисконт до ринку. 

“Це все призводить до втрат агресора й саме на це націлені санкції”, – пояснив Куюн.

Імпорт російської нафти

Наприкінці 2022 року ЄС припинив імпорт російської нафти. У лютому 2023 року аналогічні заборони були введені щодо російських нафтопродуктів. Натомість Індія з початку війни в Україні в 10 разів збільшила імпорт російської нафти.

У лютому 2023 року експорт російської нафти впав на 500 тисяч барелів – до 7,5 млн барелів на день – у порівнянні із січнем, коли обмеження ще не набули чинності. За прогнозами МЕА, видобуток нафти в Росії цього року становитиме 10,4 мільйона барелів на день, що на 300 000 барелів на день більше, ніж прогнозувалося минулого місяця, але все одно на 740 000 барелів на день менше, ніж у 2022 році. 

Станом на березень 2023 року санкції проти російської нафти зменшили доходи агресора вдвічі.

Вас також можуть зацікавити новини:

Zgłoś naruszenie/Błąd