Глава Кремля Володимир Путін розраховує на те, що війна в Україні триватиме роками й час від часу він матиме паузи, щоб відновлювати власні резерви. І така небезпека дійсно існує. Але фактично цей план може провалитися вже за місяць, у квітні, коли українська армія піде у масштабний контрнаступ. Наразі ворог зосередив зусилля на трьох напрямках на сході нашої країни й намагається влаштувати два оточення Сил оборони України, а також розширити “сухопутний коридор”, що з’єднує Росію з окупованим Кримом.
Проте російська окупаційна армія стрімко втрачає ресурси, техніку і мотивацію, в той час як армія України опановує сучасну військову техніку та готується до нового масштабного пакету допомоги від країн-союзників. Коли цього року буде звільнено Крим, режим у Росії почне падати. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
– У Національній розвідці США озвучили прогноз, згідно з яким Путін планує вести затяжну війну проти України з можливими паузами в бойових діях. Чи дійсно є небезпека того, що війна триватиме роками? Як можна цього не допустити?
– На жаль, це цілком можливо, тому що Росія накопичила великі сили. Це переважно піхота, бо важкої техніки в них немає. Вона намагається просуватися вперед, використовуючи саме піхоту без належної підтримки танками та іншою броньованою технікою. В них також відчувається певний голод снарядів для гармат.
Тому Путіну вкрай необхідно зробити якусь паузу, щоб накопичити сили. У Росії виробляють снаряди, танки. На сьогодні вони можуть виробляти приблизно один танк на день, але це менше, ніж вони втрачають у боях з українською армією. Тому пауза дуже потрібна.
Тим більше, що в Росії зрозуміли: та тактика, яку вони використовували – застосування видів озброєння, які використовувалися ще за часів Холодної війни, – вже не працює. Тому що сьогоднішня війна – це війна із застосуванням дронів, війна технологічна, війна розуму, якщо можна так сказати, а не війна кількості тих самих танків.
Путіну треба привести до ладу свої збройні сили, доукомплектувати та озброїти їх важкою технікою.
Що окупаційні війська намагаються зробити зараз? Вони намагаються просуватися вздовж дуги між Кремінною, Лиманом і Вугледаром. Вони хочуть пробитися через Бахмут до Часового Яру чи навіть до Костянтинівки, потім спільно від Вугледара просунутися на північ, а після цього атакувати українські позиції з боку Гуляй-Поля, щоб вийти на південь Запорізької області. Водночас буде спроба атакувати з півночі, з боку Лимана та Слов’янська. Тако вони хочуть прокласти “сухопутний коридор” між Росією та півостровом Крим, зробити цю смугу більш широкою.
– Саме тому Бахмут такий важливий для окупанта?
– Так. Якщо вони проривають нашу оборону в Бахмуті, вони зможуть із півночі рухатись у бік Бахмута, а з півдня, з Гуляй-Поля та Вугледара рухатись далі. Тобто зробити два потужних оточення наших військ. Ці плани не є таємницею, ворог сам про це говорив.
Але якщо реалізувати ці плани не вдасться, вони не відмовляться від них. Їм просто буде потрібна пауза, щоб накопичити сили і знову спробувати це робити.
Що може зробити українська армія, щоб цього уникнути? По-перше, нам треба зупинити ворога на цих трьох головних напрямках атаки, очікувати остаточного поповнення наших Збройних сил снарядами, про що каже пан Резніков. Він просив 250 тис. снарядів, але це на два тижні нормальних обстрілів, які нам потрібні. Тому міністр просив збільшити цю кількість щонайменше втричі. Тоді це дасть нам змогу нормально атакувати. По-друге, важка техніка, яку ми очікуємо, і все решта, що там потрібно. Це і набої до гармат, і броньовані машини, і засоби ППО.
Нам затяжна війна точно не потрібна. Вона потрібна Путіну. Чи вдасться нам цього уникнути? Поки що треба тримати оборону і готуватись до наших контрнаступальних дій. Все залежатиме від того, наскільки ми зможемо підготувати сили.
Офіційно було повідомлено про те, що наразі під прапором Міністерства внутрішніх справ проходять підготовку щонайменше вісім бригад. Є інформація про те, що доукомплектовуються і доповнюються певні підрозділи, наші військові проходять навчання за кордоном – це майже 10 тис. військовослужбовців. Загалом, як сказав Жозеп Боррель, цифра навчених і відповідним чином озброєних українських воїнів може дійти до 30 тис.
Якщо ми зможемо витримати оборону – сподіваюсь, що зможемо – і підготуватися на квітень-травень, то після нашого контрудару про жодну довготривалу війну йтися вже не може. Бо цього року ми плануємо звільнити Крим. Після того, як Крим повернеться до складу України, думаю, всередині РФ розпочнуться такі процеси, що Путін може не втриматись на своїй посаді.
– Дійсно, українська армія суттєво посилюється, наші бійці навчаються поводженню із сучасною військовою технікою, ця техніка надходить у нашу країну. Натомість ми бачимо ознаки того, що армія країни-окупанта фактично деградує. Елітних підрозділів майже не залишилося, “вагнерівці”, яких набрали протягом останніх місяців із в’язниць, підготовлені так само, як і “чмобіки”. Є повідомлення про те, що моральний дух путінської армії сильно впав. Чи можемо ми розраховувати на те, що фронт “посиплеться” через те, що підрозділи російської окупаційної армії просто почнуть залишати поле бою та тікати?
– Вони вже тікають. Стосовно тих самих “вагнерівців”, то на початок повномасштабного вторгнення їх було в Україні близько 45 тис., зараз залишилось 7 тис. Тобто наразі це дуже ослаблене військове формування. Загалом ПВК “Вагнер” перетворюється на нацистську воєнізовану політичну організацію, яка намагається робити певні політичні рухи всередині РФ. Якщо Путіна ми часто порівнюємо з Гітлером, то “Вагнер” можна порівняти із СС.
Стосовно інших військових формувань, то є інформація про те, що біля Вугледара воює якийсь казачий загін. Відомо, що бійці відмовлялися йти в бій і виконувати накази, тому що не були забезпечені необхідною підтримкою. Вони розуміли, що їх фактично посилають на забій. Відомо також про те, що окремі російські офіцери та командири середньої ланки теж відмовляються йти в бій.
Щодо рядового і сержантського складу, то там взагалі мотивація нульова. Воювати вони не хочуть і шукають можливості здатися в полон або втекти. Особливо це було помітно на лівому березі річки Дніпро біля Харкова. Там була повна деморалізація військ, особливо після того, як їх викинули з правого берега. Наводити лад туди приїжджала російська національна гвардія, а ФСБ відловлювала там дезертирів.
До того ж у російській армії дуже поширена дідівщина, що також не додає потужності цим збройним силам. Відносини між військовослужбовцями РФ суттєво відрізняються від відносин в українській армії.
Щодо кадировців, то вони відзначилися “героїчними” роликами в TikTok, але коли вони потрапляють у реальний бій, то одразу тікають. Основна функція кадировців – це все ж таки загороджувальні загони, які вони використовують уздовж усієї лінії зіткнення.
Але хочу наголосити: на сьогодні в Росії мобілізовано понад пів мільйона військових. Вони зосереджені на трьох порівняно невеличких ділянках фронту, де можна забезпечити доволі високу щільність артилерійських обстрілів і піхоти, яка накочується хвиля за хвилею, і потроху їм вдається просуватися. Я сподіваюсь, що українська армія зможе витримати оборону і не витратити наявні резерви, а потім розпочати контрнаступ, на який ми всі очікуємо.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS