Не можна врятувати із-під обстрілів без дозволу: що заважає евакуювати дітей із Бахмута і інших гарячих точок

Лише на Донбасі досі живуть 5000 неповнолітніх, такі дані уповноваженої у справах дітей, у самому Бахмуті – двісті.

У підвалах висоток чи у погребах або бомбосховищах – так вимушені жити українці на лінії фронту. Дехто залишається у сховищах цілими сім’ями, навіть із дітьми і навідріз відмовляється від евакуації, йдеться в ТСН. 

Історія про шестирічну дівчинку Елю із Авдіївки направду шокувала українців. На кадрах знятих волонтером Владом Маховським дівчинка ще жива, її бабуся – опікунка – навіть після кількох пропозицій вивезти дитину із охопленої війною Авдіївки їхати геть відмовлялась. Згодом Еля померла від серцевого нападу у тому самому підвалі, бо в місті, яке майже стерте з лиця землі,  врятувати її просто не було кому. “У дитини були якісь хвороби, але вони не були глобальними. Я думаю, що все це через підвали, обстріли. І разом зіграло ту роль, яка призвела до смерті дівчинки. Від вечора у дівчинки почали німіти руки, ноги. Хоча бабуся медпрацівник, вона не змогла надати дівчинці цю допомогу”, – розповідають волонтери. 

Забрати дитину у такої горе-бабусі ані волонтери, ані армія, чи навіть поліція, яка досі працює на лінії фронту, законного права не мають.  Хоч і здається очевидним, якщо батьки чи опікуни свідомо наражають життя дітей на ризик, то їх слід вилучати із сім’ї. Навіть у мирний час аби це зробити – є ціла бюрократична процедура. Сам процес має проходити за участі представників служби у справах дітей, або хоча б когось і органів місцевої влади, кажуть юристи. Таких на ліній вогню геть немає.

“В Бахмуті соціальних працівників немає, але є органи поліції. Вони можуть механічно зробити свою справу – вилучити. Але на підставі чого? І міжнародні акти такі рішення забороняють. Просто прийшли і розлучили житину з сім’єю. Тобто мають бути підстави, відповідно до закону”, – каже засновник “Save Ukraine” Микола Кулеба.

Нині лише на Донбасі лишається щонайменше 5000 дітей, на фактичній лінії фронту – сотні. Вони отримають поранення під обстрілами, гинуть, але змусити їх виїхати з війни можна лише разом із батьками,  пояснює уповноважена у справах дітей і за згодою дорослих. Забирати з рідного дому силою, то вже не евакуація, а депортація, яка заборонена міжнародною конвенцією із захисту прав людини. “Евакуація для порятунку в жодній країні не здійснюється примусово. В жодній країні під час війни такої процедури немає. Україна не Росія. Ми робимо все законним шляхом”, – переконує радниця уповноважена Президента України з прав дитини Дар’я Герасемук.

Тож все що залишається – вмовляти згодитись на евакуацію. Це роблять і волонтери і спеціальна група правоохоронців – їх ще звуть “білими янголами”. Людям часто страшно їхати у невідомість і лякає відсутність коштів, кажуть ті, хто залишається.

Читайте також:

Не залишилося нічого: до вщент знищеного села на Миколаївщині все ж повертаються мешканці і живуть в сараях

Від початку лютого роботу нотаріусів заблоковано: чим це загрожує ринку нерухомості

Головна мета Путіна та його оточення в Кремлі не змінилася – вони хочуть приєднати Україну до Росії: посол США при ОБСЄ Майк Карпентер

Zgłoś naruszenie/Błąd