Найстаріший виш на теренах України – не Могилянка. Як добре ви знаєте історію української освіти

Яка відома історична постать стояла за появою перших закладів освіти в Україні?

У якому стародавньому храмі запрацювала перша школа “книжного вчення”?

У Десятинній церкві Перша школа “книжного вчення”, де навчалося понад 300 дітей, з’явилася при Десятинній церкві, побудованої за правління Володимира Великого. “Книжне вчення” полягало в опануванні основних наук: граматики, богослов’я, філософії, риторики, математики, а також співів та іноземних мов. У Софіївському соборі Перша школа “книжного вчення”, де навчалося понад 300 дітей, з’явилася при Десятинній церкві, побудованої за правління Володимира Великого. “Книжне вчення” полягало в опануванні основних наук: граматики, богослов’я, філософії, риторики, математики, а також співів та іноземних мов. У Михайлівському золотоверхому монастирі Перша школа “книжного вчення”, де навчалося понад 300 дітей, з’явилася при Десятинній церкві, побудованої за правління Володимира Великого. “Книжне вчення” полягало в опануванні основних наук: граматики, богослов’я, філософії, риторики, математики, а також співів та іноземних мов. У Києво-Печерській лаврі. Перша школа “книжного вчення”, де навчалося понад 300 дітей, з’явилася при Десятинній церкві, побудованої за правління Володимира Великого. “Книжне вчення” полягало в опануванні основних наук: граматики, богослов’я, філософії, риторики, математики, а також співів та іноземних мов.

Значну роль у покращенні якості освіти у XVI столітті відіграли єзуїтські школи. А як називалися суто українські школи, що виникли на їхній основі?

У Києві братська школа з’явилась у 1615 році. Хто став її першим ректором?

Мелетій Смотрицький Йов Борецький – один із засновників Київського братства та Київської братської школи, її професор і перший ректор з 1615 до 1618 років. Викладав грецьку й латинську мови, а також, ймовірно, філософію. До цього також був ректором Львівської братської школи. З 1620 року й аж до смерті у 1631 був Митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі. Петро Сагайдачний Йов Борецький – один із засновників Київського братства та Київської братської школи, її професор і перший ректор з 1615 до 1618 років. Викладав грецьку й латинську мови, а також, ймовірно, філософію. До цього також був ректором Львівської братської школи. З 1620 року й аж до смерті у 1631 був Митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі. Йов Борецький Йов Борецький – один із засновників Київського братства та Київської братської школи, її професор і перший ректор з 1615 до 1618 років. Викладав грецьку й латинську мови, а також, ймовірно, філософію. До цього також був ректором Львівської братської школи. З 1620 року й аж до смерті у 1631 був Митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі. Петро Могила. Йов Борецький – один із засновників Київського братства та Київської братської школи, її професор і перший ректор з 1615 до 1618 років. Викладав грецьку й латинську мови, а також, ймовірно, філософію. До цього також був ректором Львівської братської школи. З 1620 року й аж до смерті у 1631 був Митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі.

Хто з відомих українських полководців був головним меценатом Київської братської школи?

Петро Сагайдачний Головним меценатом, який сприяв створенню школи, був гетьман Петро Сагайдачний! В “Історії Русів” йдеться, що Сагайдачний “спорудив Братський Київський монастир на Подолі під розпорядженням Наказного Гетьмана Петра Жицького, як в архітектурі тямущого. Він надав тому монастиреві заможні села і “з допомогою Митрополита Київського Петра Могили поновив у ньому стародавню Київську Академію, засновану з часів останнього хрещення Русі, але від нашестя на Русь татар приховану по різних монастирях і печерах”. Богдан Хмельницький Головним меценатом, який сприяв створенню школи, був гетьман Петро Сагайдачний! В “Історії Русів” йдеться, що Сагайдачний “спорудив Братський Київський монастир на Подолі під розпорядженням Наказного Гетьмана Петра Жицького, як в архітектурі тямущого. Він надав тому монастиреві заможні села і “з допомогою Митрополита Київського Петра Могили поновив у ньому стародавню Київську Академію, засновану з часів останнього хрещення Русі, але від нашестя на Русь татар приховану по різних монастирях і печерах”. Іван Мазепа Головним меценатом, який сприяв створенню школи, був гетьман Петро Сагайдачний! В “Історії Русів” йдеться, що Сагайдачний “спорудив Братський Київський монастир на Подолі під розпорядженням Наказного Гетьмана Петра Жицького, як в архітектурі тямущого. Він надав тому монастиреві заможні села і “з допомогою Митрополита Київського Петра Могили поновив у ньому стародавню Київську Академію, засновану з часів останнього хрещення Русі, але від нашестя на Русь татар приховану по різних монастирях і печерах”. Іван Брюховецький. Головним меценатом, який сприяв створенню школи, був гетьман Петро Сагайдачний! В “Історії Русів” йдеться, що Сагайдачний “спорудив Братський Київський монастир на Подолі під розпорядженням Наказного Гетьмана Петра Жицького, як в архітектурі тямущого. Він надав тому монастиреві заможні села і “з допомогою Митрополита Київського Петра Могили поновив у ньому стародавню Київську Академію, засновану з часів останнього хрещення Русі, але від нашестя на Русь татар приховану по різних монастирях і печерах”.

Унаслідок об’єднання Київської братської школи та Лаврської школи у 1632 з’явилася Києво-Братська колегія. Хто є засновником цього навчального закладу?

Найстаріший заклад вищої освіти на теренах України був заснований у 1576 році. Який це виш?

Львівський національний університет Найстарішим закладом вищої освіти є Острозька академія, яку заснував князь Василь-Костянтин Острозький. Острозька академія також є третім найстарішим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Саме за її зразком пізніше з’явились братські школи у Львові, Луцьку та інших українських містах. Василь Острозький також відкрив декілька шкіл, видавав книги та започаткував власну друкарню. Чернівецький національний університет Найстарішим закладом вищої освіти є Острозька академія, яку заснував князь Василь-Костянтин Острозький. Острозька академія також є третім найстарішим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Саме за її зразком пізніше з’явились братські школи у Львові, Луцьку та інших українських містах. Василь Острозький також відкрив декілька шкіл, видавав книги та започаткував власну друкарню. Києво-Могилянська академія Найстарішим закладом вищої освіти є Острозька академія, яку заснував князь Василь-Костянтин Острозький. Острозька академія також є третім найстарішим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Саме за її зразком пізніше з’явились братські школи у Львові, Луцьку та інших українських містах. Василь Острозький також відкрив декілька шкіл, видавав книги та започаткував власну друкарню. Острозька академія. Найстарішим закладом вищої освіти є Острозька академія, яку заснував князь Василь-Костянтин Острозький. Острозька академія також є третім найстарішим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Саме за її зразком пізніше з’явились братські школи у Львові, Луцьку та інших українських містах. Василь Острозький також відкрив декілька шкіл, видавав книги та започаткував власну друкарню.

Хто з відомих українських діячів є вихованцем Острозької академії?

Мелетій Смотрицький Хоч Острозька академія проіснувала лише 60 років, і відновила роботу лиш у 1992 році, але за цей час у ній встигли здобути освіту одні з найвідоміших постатей в українській історії. Частина з них згодом також доклала руку до розвитку освіти, були меценатами та ректорами інших шкіл та навчальних закладів. Петро Сагайдачний Хоч Острозька академія проіснувала лише 60 років, і відновила роботу лиш у 1992 році, але за цей час у ній встигли здобути освіту одні з найвідоміших постатей в українській історії. Частина з них згодом також доклала руку до розвитку освіти, були меценатами та ректорами інших шкіл та навчальних закладів. Єлисей Плетенецький Хоч Острозька академія проіснувала лише 60 років, і відновила роботу лиш у 1992 році, але за цей час у ній встигли здобути освіту одні з найвідоміших постатей в українській історії. Частина з них згодом також доклала руку до розвитку освіти, були меценатами та ректорами інших шкіл та навчальних закладів. Усі перелічені. Хоч Острозька академія проіснувала лише 60 років, і відновила роботу лиш у 1992 році, але за цей час у ній встигли здобути освіту одні з найвідоміших постатей в українській історії. Частина з них згодом також доклала руку до розвитку освіти, були меценатами та ректорами інших шкіл та навчальних закладів.

У часи Гетьманщини кількість закладів початкової освіти невпинно зростала. Станом на середину XVIII століття на території держави існувало близько однієї школи на… ?

5 тисяч осіб На території семи полків Гетьманщини працювало 866 народних шкіл. Їх утримували за власної ініціативи самі жителі. В щоденниках Павла Алеппського, який перебував у 1653-56 роках у Гетьманщині, йдеться: “у всій землі козацькій ми помітили прекрасну рису, що нас сильно здивувало: всі вони, мешканці, за малими винятками, навіть жінки та дівчата, вміють читати та знають порядок богослужіння та церковний спів, крім того, священники вчать сиріт та не дозволяють, щоб ті тинялися вулицями”. 10 тисяч осіб На території семи полків Гетьманщини працювало 866 народних шкіл. Їх утримували за власної ініціативи самі жителі. В щоденниках Павла Алеппського, який перебував у 1653-56 роках у Гетьманщині, йдеться: “у всій землі козацькій ми помітили прекрасну рису, що нас сильно здивувало: всі вони, мешканці, за малими винятками, навіть жінки та дівчата, вміють читати та знають порядок богослужіння та церковний спів, крім того, священники вчать сиріт та не дозволяють, щоб ті тинялися вулицями”. 20 тисяч осіб На території семи полків Гетьманщини працювало 866 народних шкіл. Їх утримували за власної ініціативи самі жителі. В щоденниках Павла Алеппського, який перебував у 1653-56 роках у Гетьманщині, йдеться: “у всій землі козацькій ми помітили прекрасну рису, що нас сильно здивувало: всі вони, мешканці, за малими винятками, навіть жінки та дівчата, вміють читати та знають порядок богослужіння та церковний спів, крім того, священники вчать сиріт та не дозволяють, щоб ті тинялися вулицями”. тисячу осіб; На території семи полків Гетьманщини працювало 866 народних шкіл. Їх утримували за власної ініціативи самі жителі. В щоденниках Павла Алеппського, який перебував у 1653-56 роках у Гетьманщині, йдеться: “у всій землі козацькій ми помітили прекрасну рису, що нас сильно здивувало: всі вони, мешканці, за малими винятками, навіть жінки та дівчата, вміють читати та знають порядок богослужіння та церковний спів, крім того, священники вчать сиріт та не дозволяють, щоб ті тинялися вулицями”. 300 осіб. На території семи полків Гетьманщини працювало 866 народних шкіл. Їх утримували за власної ініціативи самі жителі. В щоденниках Павла Алеппського, який перебував у 1653-56 роках у Гетьманщині, йдеться: “у всій землі козацькій ми помітили прекрасну рису, що нас сильно здивувало: всі вони, мешканці, за малими винятками, навіть жінки та дівчата, вміють читати та знають порядок богослужіння та церковний спів, крім того, священники вчать сиріт та не дозволяють, щоб ті тинялися вулицями”.

Хто з Гетьманів Війська Запорозького був найбільшим меценатом для української освіти?

Богдан Хмельницький Гетьман Іван Мазепа відомий не лише своїм внеском у припинення “Руїни”, битвою під Полтавою та бурхливим романтичним життям, а й своєю меценатською діяльністю. Мазепа вкладав кошти у розбудову та побудову церков, храмів та закладів освіти. Він відіграв велику роль у становленні Києво-Братської школи та набутті нею статусу академії. Сам Мазепа закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Іван Виговський Гетьман Іван Мазепа відомий не лише своїм внеском у припинення “Руїни”, битвою під Полтавою та бурхливим романтичним життям, а й своєю меценатською діяльністю. Мазепа вкладав кошти у розбудову та побудову церков, храмів та закладів освіти. Він відіграв велику роль у становленні Києво-Братської школи та набутті нею статусу академії. Сам Мазепа закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Іван Мазепа Гетьман Іван Мазепа відомий не лише своїм внеском у припинення “Руїни”, битвою під Полтавою та бурхливим романтичним життям, а й своєю меценатською діяльністю. Мазепа вкладав кошти у розбудову та побудову церков, храмів та закладів освіти. Він відіграв велику роль у становленні Києво-Братської школи та набутті нею статусу академії. Сам Мазепа закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Петро Дорошенко Гетьман Іван Мазепа відомий не лише своїм внеском у припинення “Руїни”, битвою під Полтавою та бурхливим романтичним життям, а й своєю меценатською діяльністю. Мазепа вкладав кошти у розбудову та побудову церков, храмів та закладів освіти. Він відіграв велику роль у становленні Києво-Братської школи та набутті нею статусу академії. Сам Мазепа закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Петро Сагайдачний. Гетьман Іван Мазепа відомий не лише своїм внеском у припинення “Руїни”, битвою під Полтавою та бурхливим романтичним життям, а й своєю меценатською діяльністю. Мазепа вкладав кошти у розбудову та побудову церков, храмів та закладів освіти. Він відіграв велику роль у становленні Києво-Братської школи та набутті нею статусу академії. Сам Мазепа закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві.

У XIX столітті одну з головних ролей у розвитку освіти, культури та української національної ідеї відіграло товариство “Просвіта”. Хто є його засновником?

Микола Устиянович Український письменник, громадський діяч та священник УГКЦ Микола Устиянович став одним зі співзасновників та головою товариства “Просвіта”, яке виникло у 1868 році на противагу москвофільським течіям у культурному житті на Галичині. Іван Франко Український письменник, громадський діяч та священник УГКЦ Микола Устиянович став одним зі співзасновників та головою товариства “Просвіта”, яке виникло у 1868 році на противагу москвофільським течіям у культурному житті на Галичині. Микола Костомаров Український письменник, громадський діяч та священник УГКЦ Микола Устиянович став одним зі співзасновників та головою товариства “Просвіта”, яке виникло у 1868 році на противагу москвофільським течіям у культурному житті на Галичині. Борис Грінченко Український письменник, громадський діяч та священник УГКЦ Микола Устиянович став одним зі співзасновників та головою товариства “Просвіта”, яке виникло у 1868 році на противагу москвофільським течіям у культурному житті на Галичині. Тарас Шевченко. Український письменник, громадський діяч та священник УГКЦ Микола Устиянович став одним зі співзасновників та головою товариства “Просвіта”, яке виникло у 1868 році на противагу москвофільським течіям у культурному житті на Галичині.

Чим займалася “Просвіта”?

Відкривала школи та бібліотеки “Просвіта” почала свою роботу з науково-освітньої діяльності, зайнявши нішу Галицько-руської матиці. При товаристві працювали спеціально створені комісії з підготовки підручників. Товариство відкривало бібліотеки, друкарні, театри та кінотеатри, музеї, створювали спектаклі на українську тематику, організовували святкування ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення тощо. Деякі діячі “Просвіти” представляли інтереси українського народу в австрійських державних структурах та парламенті. Ставила спектаклі “Просвіта” почала свою роботу з науково-освітньої діяльності, зайнявши нішу Галицько-руської матиці. При товаристві працювали спеціально створені комісії з підготовки підручників. Товариство відкривало бібліотеки, друкарні, театри та кінотеатри, музеї, створювали спектаклі на українську тематику, організовували святкування ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення тощо. Деякі діячі “Просвіти” представляли інтереси українського народу в австрійських державних структурах та парламенті. Видавала українську літературу “Просвіта” почала свою роботу з науково-освітньої діяльності, зайнявши нішу Галицько-руської матиці. При товаристві працювали спеціально створені комісії з підготовки підручників. Товариство відкривало бібліотеки, друкарні, театри та кінотеатри, музеї, створювали спектаклі на українську тематику, організовували святкування ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення тощо. Деякі діячі “Просвіти” представляли інтереси українського народу в австрійських державних структурах та парламенті. Створювала хори та гуртки “Просвіта” почала свою роботу з науково-освітньої діяльності, зайнявши нішу Галицько-руської матиці. При товаристві працювали спеціально створені комісії з підготовки підручників. Товариство відкривало бібліотеки, друкарні, театри та кінотеатри, музеї, створювали спектаклі на українську тематику, організовували святкування ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення тощо. Деякі діячі “Просвіти” представляли інтереси українського народу в австрійських державних структурах та парламенті. Все перелічене. “Просвіта” почала свою роботу з науково-освітньої діяльності, зайнявши нішу Галицько-руської матиці. При товаристві працювали спеціально створені комісії з підготовки підручників. Товариство відкривало бібліотеки, друкарні, театри та кінотеатри, музеї, створювали спектаклі на українську тематику, організовували святкування ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення тощо. Деякі діячі “Просвіти” представляли інтереси українського народу в австрійських державних структурах та парламенті.

Хто з цих відомих українських письменників НЕ був членом товариства “Просвіта”?

Юрій Федькович Тарас Шевченко не був членом “Просвіти” – товариство, організоване у 1868 році, назвали на його честь! Усі інші письменники у свій час долучились до товариства. Юрій Федькович протягом двох років працював редактором однойменного видавництва, Михайло Коцюбинський був головою осередку на Чернігівщині, а Іван Франко, за деякими свідченнями, взагалі економив на їжі, щоб відкласти гроші на членський внесок до “Просвіти”. Іван Франко Тарас Шевченко не був членом “Просвіти” – товариство, організоване у 1868 році, назвали на його честь! Усі інші письменники у свій час долучились до товариства. Юрій Федькович протягом двох років працював редактором однойменного видавництва, Михайло Коцюбинський був головою осередку на Чернігівщині, а Іван Франко, за деякими свідченнями, взагалі економив на їжі, щоб відкласти гроші на членський внесок до “Просвіти”. Михайло Коцюбинський Тарас Шевченко не був членом “Просвіти” – товариство, організоване у 1868 році, назвали на його честь! Усі інші письменники у свій час долучились до товариства. Юрій Федькович протягом двох років працював редактором однойменного видавництва, Михайло Коцюбинський був головою осередку на Чернігівщині, а Іван Франко, за деякими свідченнями, взагалі економив на їжі, щоб відкласти гроші на членський внесок до “Просвіти”. Тарас Шевченко. Тарас Шевченко не був членом “Просвіти” – товариство, організоване у 1868 році, назвали на його честь! Усі інші письменники у свій час долучились до товариства. Юрій Федькович протягом двох років працював редактором однойменного видавництва, Михайло Коцюбинський був головою осередку на Чернігівщині, а Іван Франко, за деякими свідченнями, взагалі економив на їжі, щоб відкласти гроші на членський внесок до “Просвіти”.

Як звати видатну українку, яка заснувала першу недільну школу для жінок у Харкові?

Софія Окуневська Христина Алчевська — українська педагогиня, організаторка народної освіти та дружина мецената Олексія Алчевського. З 60-х років XIX ст. вона почала безплатно навчати дівчат і жінок просто у себе вдома. У 1862 році заснувала першу жіночу недільну школу в Харкові, де навчала жінок письма, літератури, історії України (попри антиукраїнську політику в Російській імперії), математики, географії. Дружина Бориса Грінченка Марія написала для Христининої школи підручники з граматики й української мови. До речі, донька Алчевської, також Христина, працювала вчителькою гімназії у Харкові (і вона на фото обкладинки цього тесту). А от активістка жіночого руху Софія Окуневська прославилася тим, що стала першою жінкою-лікаркою в Австро-Угорщині, а також першою галичанкою, яка здобула університетську медичну освіту. Христина Алчевська Христина Алчевська — українська педагогиня, організаторка народної освіти та дружина мецената Олексія Алчевського. З 60-х років XIX ст. вона почала безплатно навчати дівчат і жінок просто у себе вдома. У 1862 році заснувала першу жіночу недільну школу в Харкові, де навчала жінок письма, літератури, історії України (попри антиукраїнську політику в Російській імперії), математики, географії. Дружина Бориса Грінченка Марія написала для Христининої школи підручники з граматики й української мови. До речі, донька Алчевської, також Христина, працювала вчителькою гімназії у Харкові (і вона на фото обкладинки цього тесту). А от активістка жіночого руху Софія Окуневська прославилася тим, що стала першою жінкою-лікаркою в Австро-Угорщині, а також першою галичанкою, яка здобула університетську медичну освіту. Ольга Кобилянська Христина Алчевська — українська педагогиня, організаторка народної освіти та дружина мецената Олексія Алчевського. З 60-х років XIX ст. вона почала безплатно навчати дівчат і жінок просто у себе вдома. У 1862 році заснувала першу жіночу недільну школу в Харкові, де навчала жінок письма, літератури, історії України (попри антиукраїнську політику в Російській імперії), математики, географії. Дружина Бориса Грінченка Марія написала для Христининої школи підручники з граматики й української мови. До речі, донька Алчевської, також Христина, працювала вчителькою гімназії у Харкові (і вона на фото обкладинки цього тесту). А от активістка жіночого руху Софія Окуневська прославилася тим, що стала першою жінкою-лікаркою в Австро-Угорщині, а також першою галичанкою, яка здобула університетську медичну освіту. Марія Грінченко Христина Алчевська — українська педагогиня, організаторка народної освіти та дружина мецената Олексія Алчевського. З 60-х років XIX ст. вона почала безплатно навчати дівчат і жінок просто у себе вдома. У 1862 році заснувала першу жіночу недільну школу в Харкові, де навчала жінок письма, літератури, історії України (попри антиукраїнську політику в Російській імперії), математики, географії. Дружина Бориса Грінченка Марія написала для Христининої школи підручники з граматики й української мови. До речі, донька Алчевської, також Христина, працювала вчителькою гімназії у Харкові (і вона на фото обкладинки цього тесту). А от активістка жіночого руху Софія Окуневська прославилася тим, що стала першою жінкою-лікаркою в Австро-Угорщині, а також першою галичанкою, яка здобула університетську медичну освіту.

Хто з українських письменників став одним з ініціаторів Всеукраїнської учительської спілки?

Борис Грінченко Всеукраїнська учительська спілка – це професійно-політична українська організація вчителів і діячів народної освіти. Вона створена в Києві навесні 1905-го за ініціативи й участі Бориса Грінченка, Василя Доманицького, Сергія Єфремова, Володимира Дурдуківського та інших. Окрім цього, він був редактором низки українських періодичних видань, автором фундаментальних наукових праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема “Рідного слова” – книжки для читання в школі. Також Грінченко – укладач чотиритомного тлумачного “Словника української мови”, який подекуди використовують і донині. Григорій Сковорода Всеукраїнська учительська спілка – це професійно-політична українська організація вчителів і діячів народної освіти. Вона створена в Києві навесні 1905-го за ініціативи й участі Бориса Грінченка, Василя Доманицького, Сергія Єфремова, Володимира Дурдуківського та інших. Окрім цього, він був редактором низки українських періодичних видань, автором фундаментальних наукових праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема “Рідного слова” – книжки для читання в школі. Також Грінченко – укладач чотиритомного тлумачного “Словника української мови”, який подекуди використовують і донині. Михайло Коцюбинський Всеукраїнська учительська спілка – це професійно-політична українська організація вчителів і діячів народної освіти. Вона створена в Києві навесні 1905-го за ініціативи й участі Бориса Грінченка, Василя Доманицького, Сергія Єфремова, Володимира Дурдуківського та інших. Окрім цього, він був редактором низки українських періодичних видань, автором фундаментальних наукових праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема “Рідного слова” – книжки для читання в школі. Також Грінченко – укладач чотиритомного тлумачного “Словника української мови”, який подекуди використовують і донині. Володимир Винниченко Всеукраїнська учительська спілка – це професійно-політична українська організація вчителів і діячів народної освіти. Вона створена в Києві навесні 1905-го за ініціативи й участі Бориса Грінченка, Василя Доманицького, Сергія Єфремова, Володимира Дурдуківського та інших. Окрім цього, він був редактором низки українських періодичних видань, автором фундаментальних наукових праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема “Рідного слова” – книжки для читання в школі. Також Грінченко – укладач чотиритомного тлумачного “Словника української мови”, який подекуди використовують і донині. Іван Франко. Всеукраїнська учительська спілка – це професійно-політична українська організація вчителів і діячів народної освіти. Вона створена в Києві навесні 1905-го за ініціативи й участі Бориса Грінченка, Василя Доманицького, Сергія Єфремова, Володимира Дурдуківського та інших. Окрім цього, він був редактором низки українських періодичних видань, автором фундаментальних наукових праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема “Рідного слова” – книжки для читання в школі. Також Грінченко – укладач чотиритомного тлумачного “Словника української мови”, який подекуди використовують і донині.

Коли заснували Українську академію наук?

Після Другої світової війни Українську академію наук (УАН) заснували за указом гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1918 року. Вона спочатку складалася із 45 наукових закладів та структур. Видання академії повинні були друкуватися українською мовою. Це був один з багатьох кроків, спрямованих на поширення української мови, культури та науки, з боку Скоропадського. Під час правління гетьмана Павла Скоропадського Українську академію наук (УАН) заснували за указом гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1918 року. Вона спочатку складалася із 45 наукових закладів та структур. Видання академії повинні були друкуватися українською мовою. Це був один з багатьох кроків, спрямованих на поширення української мови, культури та науки, з боку Скоропадського. В часи існування Української Народної Республіки Українську академію наук (УАН) заснували за указом гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1918 року. Вона спочатку складалася із 45 наукових закладів та структур. Видання академії повинні були друкуватися українською мовою. Це був один з багатьох кроків, спрямованих на поширення української мови, культури та науки, з боку Скоропадського. Після захоплення влади більшовиками. Українську академію наук (УАН) заснували за указом гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1918 року. Вона спочатку складалася із 45 наукових закладів та структур. Видання академії повинні були друкуватися українською мовою. Це був один з багатьох кроків, спрямованих на поширення української мови, культури та науки, з боку Скоропадського.

Хто став першим президентом УАН?

Агатангел Кримський На першому зібранні УАН у 1918 році було обрано першого президента УАН – природознавця, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, Володимира Вернадського. Водночас Агатангел Кримський заклав основу наукової бібліотеки Академії наук. Загалом упродовж часу існування академії на посаді президента побувало дев’ятеро осіб. Володимир Вернадський На першому зібранні УАН у 1918 році було обрано першого президента УАН – природознавця, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, Володимира Вернадського. Водночас Агатангел Кримський заклав основу наукової бібліотеки Академії наук. Загалом упродовж часу існування академії на посаді президента побувало дев’ятеро осіб. Михайло Грушевський На першому зібранні УАН у 1918 році було обрано першого президента УАН – природознавця, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, Володимира Вернадського. Водночас Агатангел Кримський заклав основу наукової бібліотеки Академії наук. Загалом упродовж часу існування академії на посаді президента побувало дев’ятеро осіб. Борис Патон. На першому зібранні УАН у 1918 році було обрано першого президента УАН – природознавця, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, Володимира Вернадського. Водночас Агатангел Кримський заклав основу наукової бібліотеки Академії наук. Загалом упродовж часу існування академії на посаді президента побувало дев’ятеро осіб.