Ліки за рецептом

В Україні зміни з рецептурними препаратами почалися насправді не 1 квітня цього року, а набагато раніше. Хоча більшість людей цього не помітили. Почалося все з медичної реформи пані Супрун, потім плавний перехід до антибіотиків за рецептом, адже до 1 серпня 2022 року їх продаж був у вільному доступі в аптеках, а саме з цього часу на них почали діяти електронні рецепти. З 1 листопада 2022 року такі правила почали діяти для наркотичних (психотропних) лікарських засобів. Тепер мова йде не лише про антибіотики та психотропи, але також про популярні види знеболювальних, гормональні контрацептиви, ліки проти тиску, серцево-судинних хвороб тощо. Експерти кажуть, що Україна таким чином рухається до європейських медичних норм…

Відповідно до роз’яснення МОЗ, до рецептурних препаратів належать:

• антибіотики;
• протисудомні засоби;
• гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні);
• препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб;
• деякі антигельмінтні препарати;
• деякі антигістамінні засоби;
• кроворозріджуючі препарати;
• антидепресанти, нейролептики та релаксанти;
• стероїдні лікарські засоби;
• деякі ліки проти болю, кашлю, заспокійливі.

Перевірити, які саме ліки потрапили під обмеження, можна на сайті Державного реєстру лікарських засобів України.

А тепер розберемось. Без яких ліків українцям буде дуже важко, якщо їх не буде в домашній аптечці, а похід до лікаря тягне за собою купу незручностей: черги, роз’яснення, можливо аналізи. А ще ми не враховуємо вік людини, її стан здоров’я в цей момент і можливість самостійно пересуватися. Є таке поняття, як екстрена допомога, тобто ліки які треба прийняти тут і зараз. А їх немає.

До таких препаратів можна віднести наприклад «Німесил», заспокійливі, або деякі препарати для інгаляції проти кашлю. Це також препарати для регулювання артеріального тиску та серцево-судинних хвороб, на кшталт «Каптопреса», «Бісопролола».

Популярний «Корвалол» можна буде купити без рецепта, але лише маленьку дозу. Те саме стосується етилового спирту, йдеться на сайті BBC News Україна.

Найбільше незадоволення викликала вимога рецепта для «Постинору» – засобу екстреної контрацепції, який рекомендують приймати протягом 72 годин після незахищеного статевого акту, щоб уникнути небажаної вагітності.

Користувачі соцмереж обурюються, що це порушення прав жінок, ризик збільшення кількості небажаних вагітностей, а відтак – абортів.

«Це злочинна ініціатива, – каже лікар-гінеколог Наталя Лелюх. – Тому що екстрена контрацепція тому і має назву екстреної, щоб її застосувати максимально швидко. Якщо жінка мала незахищений контакт в п’ятницю, а рецепт отримає в понеділок, небажана вагітність настане».

А якщо згадати, скільки українських жінок наразі зґвалтовано рашиськими нелюдами, які про контрацепцію взагалі не згадували і небажана вагітність у жінки таки може настати, то продавати такий препарат в умовах війни за рецептом, це просто неприпустимо.

Ноу-хау відбудеться і з самими рецептами. Тепер можна отримати як паперовий його варіант, так і електронний. І це, стверджують експерти, зробить процес призначення простішим та ефективним. Виписати рецепт можуть лікарі усіх спеціальностей державних, комунальних чи приватних клінік, або ж лікар-ФОП.

Для того, щоб отримати електронний рецепт на рецептурний препарат, необхідно обовʼязково звернутися до лікаря на прийом. Під час огляду лікар за потреби зареєструє пацієнта в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) та сформує е-рецепт, вказавши діючу речовину, дозування, тривалість курсу та інструкції з прийому ліків. Після цього пацієнт отримає СМС-повідомлення з номером електронного рецепта та унікальним кодом його погашення.

Всі ці нововведення дійсно є частиною європейської практики і вони дійсно там працюють. Різниця між нами та європейцями лише в тому, що вони так жили завжди, або дуже давно. І іншого вже не знають. Черги до лікарів в Європі насправді не довгі і всі по запису, тільки запис до лікаря може бути за два-три місяці наперед. А іноді і на два роки. І я не жартую… і так само є приватна медицина, куди можна записатися за два тижні. Тільки для українця це ще невідома практика. Ми жили не по-європейські, але по-українські. Я ще пригадую той час, коли по району їздила карета швидкої допомоги, де був лікар-педіатр, яка приїздить вночі на виклик за 10 хвилин, все роз’яснить, а потім ще й подзвонить запитати, чи все добре. А на ранок у тебе вже твій педіатр стоїть, бо йому передали, що на його ділянці зараз є хвора дитина.

Тому, що моя старенька мама, яка майже не встає з ліжка, не уявляє, як зараз буде іти до лікаря, стояти в чергах, коли вона й стояти не може, і чекати на ті ліки, які не дають їй миттєво вмерти. А коли вони закінчаться, треба буде іти знову…

Тому, думаю, перший тиждень добре покаже, як ми будемо жити «як в Європі» з тими рецептами і що з того вийде.

Юлія Мусташ

Zgłoś naruszenie/Błąd