Для розвитку книговидання і підтримки читання Україні потрібно щороку €100 мільйонів – Коваль  

Про це розповіла директорка державної установи “Український інститут книги” Олександра Коваль, презентуючи Стратегію підтримки та розвитку читання в Україні, розраховану до 2032 року, під час міжнародної конференції на тему: «Читання задля демократії», яка відбулася в Укрінформі.

“Ця урядова Стратегія передбачає дуже великі та водночас вкрай необхідні плани та заходи. Ми розуміємо, що український бюджет собі цього дозволити не може в нинішній ситуації. На цілі, визначені у Стратегії, нам потрібно 100 млн євро на рік. Тому чи житиме, чи ні українська книга, це залежить від міжнародної спільноти, до якої ми звертаємось із проханням про допомогу”, – сказала Коваль.

Вона розповіла про нинішню ситуацію в Україні з рівнем читання і окреслила головні цілі, передбачені урядовою Стратегією.

За даними Коваль, сьогодні в Україні налічується 560 видавництв, але з них активними є лише близько 250. Крім цього, по всій Україні до війни працювало лише 200 книгарень, а це означає, що маємо 1 книгарню на 200 тисяч населення, в той час, як у Європі – 1 книгарня на 20 тисяч. Після початку війни, зауважила Коваль, таких книгарень налічується в Україні ще менше – приблизно 130.

Ще однією проблемою низького рівня читання в Україні і доступу до легальних книг, за словами Коваль, є зменшення обсягів книговидання. “З 2021 по 2022 роки кількість назв книжок зменшилась з 21 тисячі до 9700, а кількість накладів – з 45 млн примірників до 11,6 млн”, – сказала вона.

Що стосується роздрібних книжкових продажів, то, за інформацією Коваль, у 2021 році їх сума склала 50,7 млн євро (це в 10 разів менше, ніж у Польщі), до кінця 2022 року вона дещо збільшилася – до 57 млн євро, однак цього вдалося досягти завдяки державній допомозі, яку отримали українці під час епідемії коронавірусу на різні культурні цілі, в тому числі і на купівлю книжок. “Якби не було цієї підтримки, то роздрібний продаж також торік знизився б майже вдвічі”, – зауважила директорка “Українського інституту книги”.

Вона також розповіла про критичну ситуацію з бібліотечними фондами в Україні. Так, за її словами, в Україні зараз налічується 12 тисяч публічних бібліотек, але наразі складно сказати, скільки з них є справді активними. Близько 500 бібліотек були або повністю зруйновані, або пошкоджені під час війни. “Якщо ж говорити про поповнення бібліотечних фондів, то тут ситуація теж дуже негативна. У цілому в бібліотеках зараз зберігається 160 млн примірників книжок. Але 52% з них – це книжки, видані до 1991 року. Загалом поповнення українськими книжками бібліотек в рік складає 0,3%”, – зазначила Коваль.

Крім цього, за її даними, нині в Україні досить низький рівень читання серед дітей і дорослих. “Лише 8% дорослих і 13% дітей читають книжки кожного дня. 27% дорослих читають одну книжку на рік. 30% дорослих купують щонайменше одну друковану книжку на рік. Тобто 10-12 млн книжок на рік купують українці. І це дуже мало”, – розповіла Коваль.

Вона переконана, що серед головних причин, які не дають розвиватися читанню в Україні, – утруднений доступ читачів до книжок і низький рівень мотивації до читання. Тому основні напрямки урядової Стратегії зосереджені саме на цих питаннях.

“Основні напрямки і завдання Стратегії – доступ до книжок і підтримка книжкової екосистеми. Ми маємо розвивати всю книжкову екосистему, починаючи від видавців, авторів, дистриб’юторів, бібліотек. І в результаті читачі мають отримати вільний доступ до легального видавничого продукту. Другий напрямок – це розвиток навичок читання усіх вікових категорій, насамперед це стосується дітей, підлітків і соціально незахищених верств населення. Ми б хотіли, щоб читання стало трендом і було регулярною практикою проведення дозвілля для більшості населення країни”, – наголосила Коваль.

Для цього, за її словами, треба на 100% інформатизувати бібліотеки і у 10 разів збільшити поповнення фондів українських бібліотек, тобто таке збільшення щороку має складати хоча б 2% від обсягу фондів бібліотек. Крім цього, необхідно також відновити і реставрувати бібліотеки, які постраждали від війни.

Іншим важливим завданням, зазначила Коваль, має стати підтримка видавництв та книгарень та надання фінансової допомоги для придбання книжок сім’ям з дітьми, особливо новонародженими та підлітками, що досягли 14-річного віку, а також малозабезпеченим сім’ям.

“Наші цілі – це досягнення достатнього рівня видання комерційних книжок, які продаються в книгарнях, а саме 1 книжка на рік для людини; відкриття 200-250 нових книгарень, відновлення на 90% зруйнованих бібліотек і щорічне поповнення бібліотечних фондів на 2%. Таким чином ми зможемо досягти зростання рівня читання населення до 40%, в тому числі серед тінейджерів – до 22%, читачів з соціально незахищених верств – до 40%, а серед дорослих на 21%”, – сказала Коваль.

Zgłoś naruszenie/Błąd