В Україні назвали виші з високим ступенем ризику: що це означає

ДСЯО оприлюднила перелік вишів за ступенями ризику

Fotofabrika/Depositphotos

Державна служба якості освіти (ДСЯО) оприлюднила перелік вишів за ступенем ризику станом на 2024/2025 навчальний рік. Йдеться не про якість освіти, а про складність управління університетом.

Серед критеріїв для визначення ступеня ризику – кількість порушень законодавства та неакредитованих програм.

Так, 14 вишів отримали статус “високого ризику”, серед яких низка приватних закладів, йдеться на сайті установи.

Варто зазначити, що ступінь ризику не вказує на якість закладу вищої освіти.

“Ступені ризику – це розрахунок ступеня ускладнення або ризиковості управлінської діяльності ЗВО. Вони демонструють, наскільки складно в закладі освіти організувати управління. Чим складніше, тим вищий ступінь ризику”, – розповідала начальниця управління контролю та акредитації у сфері фахової передвищої і вищої освіти Наталя Вітранюк у коментарі для “УП. Життя”.

Ступінь ризику впливає на періодичність планових перевірок вишу, однак на час війни вони призупинені.

За законом, заклади вищої освіти із високим ступенем ризику мають перевіряти один раз на два роки, із середнім – не частіше одного разу на три роки, із незначним – не частіше одного разу на п’ять років.

“Ці списки – це можливість закладів освіти подивитися, на що їм треба звернути увагу”, – зазначала Вітранюк.

До вишів із високим рівнем ризику потрапили:

• Міжнародна академія екології та медицини (Київ);
• Східно-європейський слов’янський університет (Ужгород);
• Дніпровська академія музики (Дніпро);
• Академія кіно та нових медіа (Київ);
• Бердянський університет менеджменту і бізнесу (Бердянськ);
• Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика (Миколаїв);
• Інститут психології і підприємництва (Київ);
• Міжнародний університет (Київ);
• Київський університет права НАН України (Київ);
• Харківська державна академія фізичної культури (Харків);
• Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (Кривий Ріг);
• Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова (Черкаси);
• Одеський державний університет внутрішніх справ (Одеса);
• Академія морських наук та інновацій (Миколаїв).

Із цього списку вилучили, зокрема, Національний авіаційний університет, Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра та Київський університет туризму, економіки і права. Зараз вони мають середній ступінь ризику.

Всього цьогоріч до рейтингу потрапили 289 закладів вищої освіти. 14 вишів віднесли до високого ступеня ризику (5%), 142 – до середнього (49%) та 133 – до незначного (46%).

Серед критеріїв оцінки:

• кількість здобувачів вищої освіти протягом останніх трьох років;
• кількість науково-педагогічних працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
• стан оприлюднення на офіційному вебсайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
• кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• наявність відокремлених структурних підрозділів;
• наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
• частка неакредитованих спеціальностей та освітніх програм.

Минулого року статистика була гіршою: 28 вишів мали високий ступінь ризику (10%), 186 – середній (64%) та 76 – незначний (26%).

Рівень ризику серед найкращих вишів України, які увійшли до міжнародного рейтингу QS World University Rankings 2024:

• Київський національний університет імені Тараса Шевченка – середній;
• Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – середній;
• Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” – незначний;
• Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” – незначний;
• Національний університет “Львівська політехніка” – незначний;
• Сумський державний університет – середній; Національний університет “Києво-Могилянська академія” – незначний;
• Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – незначний;
• Львівський національний університет імені Івана Франка – незначний;
• Харківський національний університет радіоелектроніки – незначний;
• Національний університет біоресурсів і природокористування України – незначний.

У ДСЯО розповідають, що протягом останніх трьох років значно зменшилася частка вишів з поганою наповненістю вебсайтів. Кількість закладів з часткою оприлюднених документів, матеріалів та інформації на рівні 91-100% зросла вдвічі.

“Водночас Служба звертає увагу на необхідності постійно підтримувати зміст вебсайтів в актуальному стані. Зокрема, йдеться про оприлюднення інформації про систему внутрішнього забезпечення якості освіти (результати моніторингу якості освіти, щорічні оцінювання викладачів та здобувачів), перебіг вступної кампанії, наукову діяльність закладу тощо”, – йдеться на сайті установи.

Нагадаємо, нещодавно український виш вперше потрапив до найтитулованішого світового рейтингу університетів.

Zgłoś naruszenie/Błąd