A A+ A++
Вітальня чи зал: як правильно називати кімнати українською
Правильні назви кімнат українською, щоб назавжди забути російські кальки Фото: pinterest

Українська мова багата та різноманітна, але інколи ми використовуємо русизми або неточні слова, коли називаємо кімнати у своєму будинку.

Наприклад, чи правильно казати “зал” замість “вітальня”.

Розповімо, як грамотно і красиво називати різні приміщення українською мовою та позбавитися мовних помилок у побуті.

Як правильно називати кімнати

Олександра Сербенська у посібнику “Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити” пропонує приклади власних назв для приміщень.

Передпокій – не “прихожа”, адже воно є калькованим словом з російської мови. Проте ми не такі категоричні щодо цього, адже воно зустрічається в художній літературі: “У прихожій було п’ять окремих електричних лічильників”, Остап Вишня.

Вітальня – не “гостінна” чи “зал”. Перше слово – це калька, а друге – застаріла назва. Немає нічого поганого в “застарілій назві”, а от “гастінная” дійсно є недоречною.

Їдальня – це не “столова”, й також калька. Хоча варто зазначити, що слово “столова (-е, -ий)” використовується, але в інших контекстах: столове приладдя, столовий (звичайний) буряк також можна зустріти в деяких словниках.

Кухня – без доповнень, таких як “кухня-студія” (краще сказати “відкрита кухня” або “кухня з їдальнею”).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У назві мультика “Жив-був пес” є помилка: як казати правильно

Спальня – замість “спальна кімната”.

Дитяча кімната – для дитячої зони.

Кабінет – для робочої кімнати.

Ванна кімната – замість “ванна”.

Комора – замість “кладовка”.

Балкон – правильне слово без змін.

Гардеробна – для кімнати зі зберіганням одягу.

Ігрова кімната – для дитячих ігор.

Використання українських відповідників для назв кімнат робить наше мовлення більш точним.

Зменшувально-пестливі форми слів часто додають тепла та дружньої атмосфери у спілкуванні. Проте в офіційних або серйозних ситуаціях вони можуть виглядати недоречно.

Використання таких форм у ділових переговорах, офіційних документах чи спілкуванні з незнайомими людьми може створити враження надмірної фамільярності. Тому важливо знати, коли і з ким варто обирати стриманіші форми слів, щоб підтримати відповідний тон розмови.

Тренер з ораторського мистецтва Ольга Мацьопа називає чотири причини, чому варто уникати їх вживання в певних контекстах.

Oryginalne źródło: ZOBACZ
0
Udostępnij na fb
Udostępnij na twitter
Udostępnij na WhatsApp

Oryginalne źródło ZOBACZ

Subskrybuj
Powiadom o

Dodaj kanał RSS

Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS

Dodaj kanał RSS
0 komentarzy
Informacje zwrotne w treści
Wyświetl wszystkie komentarze
Poprzedni artykułNowe horyzonty współpracy. Spotkanie organizacji pozarządowych
Następny artykułRozpoczął się plebiscyt na Wolontariusza Roku 2024 – zgłoś swojego kandydata!