A A+ A++

Українці з тривогою чекають наближення холодної пори. Через постійні повітряні удари РФ у Києві вже навчилися годинами жити без світла. Але це було влітку. За прогнозами експертів, з настанням морозів, ситуація в рази ускладниться, адже без електрики сотні багатоповерхівок можуть залишитися без тепла та води.

Як готується Київ до важкого опалювального сезону та чи загрожує нам блекаут ТСН.ua поговорив з Петром Пантелеєвим, заступником голови КМДА.

Легкої зими не буде

– Яким може бути наступний опалювальний сезон у Києві і які можливі сценарії розвитку подій розробляє міська влада?

– Ми готуємось до надзвичайно складного опалювального сезону. Наслідки обстрілів в об’єкти енергетики спричинили складну ситуацію з електроенергією та її генерацією. Але це наші реалії, мусимо готуватись посилено на усіх рівнях – місто, підприємства, жителі міста. Жодних ілюзій “легкої зими” в умовах воєнного стану не повинно бути ні у кого.

Київ уже виконав колосальний масив робіт з відновлення та підготовки. Це стосується як інфраструктурних об’єктів, зокрема енергетичних, так і житлового фонду.

Київ під час відключення світла / Фото: Associated Press

Чому важливі зараз теплопункти

– Що саме вже зроблено? Чи є напрямки, що викликають занепокоєння рівнем підготовки? 

– Колосальний обсяг робіт виконано на теплових мережах. Гідравлічні випробування вже виконано більш як на 90%. Ключові магістралі протестовані. Виявлено та усунуто майже 2 тисячі пошкоджень трубопроводів, решту пошкоджень зараз усувають.

Аналогічна ситуація на об’єктах – ТЕЦ, станціях, котельних, теплопунктах тощо. Проведені ремонтні та регламентні роботи на більш як 2,2 тисячах теплопунктів, від надійності роботи яких залежить якість теплопостачання кожного окремого будинку в мікрорайоні. Більш як на 70% таких пунктів виконана перевірка й ремонт теплообмінників, насосів, електродвигунів, запірної та регулювальної арматури та іншого обладнання.

Ремонт теплотрас радянських часів

– Якщо говорити не про “латкові” ремонти в результаті пошкоджень, а про повноцінну заміну мереж, чи здійснюється вона? Ви зазначали, що попри складну ситуацію місто продовжить це робити.

– Комплексну реконструкцію Київ не зупиняв жодного року, навіть в умовах війни. Безперечно, йдеться не про довоєнні обсяги, коли кількість замінених старих мереж сягала сотні кілометрів. Але цього року 55 км запланували реконструювати і рухаємось за планом.

Причому, йдеться про магістральні трубопроводи, як, наприклад, комплексна заміна на вулиці Набережно-Хрещатицькій. Там велика магістраль діаметром 700 мм, що транспортує тепло для Подолу – це близько 900 будівель, з яких 400 – житлові будинки. Прокладений трубопровід понад 40 років тому і лише за останні 5 років тут сталось десь півсотні пошкоджень. Проект реконструкції масштабний, проводився у три етапи і цього року ми його завершуємо.

– Що саме було зроблено на цій ділянці?

– Повна заміна старих теплових камер на нові монолітні з дренажними колодязями і сучасною  запірною арматурою. Прокладено 1,8 км нових попередньо ізольованих труб європейського зразка, що обладнані системою аварійної сигналізації. Реконструкція здійснюється без відключення гарячого водопостачання і, як ми бачимо, лише з частковим перекриттям руху.

Чого очікувати мешканцям від капремонту

– Як позначається подібна реконструкція на процесі теплопостачання і чи відчують результат цієї роботи жителі?

– Щоразу обираючи об’єкти для потенційної масштабної реконструкції фахівці керуються саме чинниками підвищення надійності та якості теплопостачання. Щоразу ліквідація пошкоджень на цій магістралі потребувала тимчасового припинення послуг для сотень будинків. Мережа іде вздовж важливої транспортної лінії. Для ліквідації пошкоджень необхідно було виконувати розриття асфальтобетонного покриття і обмежувати рух транспорту. Реконструкція вирішує всі ці питання.

– Ви назвали цифру 55 км, які будуть замінені. Де ще триває подібна заміна?

– Локацій заміни тривають на проспекті Любомира Гузара, вулицях Житкова/Сальського, на вулиці Діловій та інших.

Перекладення теплових мереж на Любомира Гузара / Фото КМДА

Десь два тижні тому я інспектував роботи на Відрадному масиві, на Любомира Гузара. Там міняють 1 кілометр зношених труб: 830 метрів магістральних і 240 метрів – що ведуть безпосередньо до будинків. Під час двох попередніх етапів, які виконували у 2021 році на вулиці Тетянинській, уже переклали близько 1,1 кілометра нових сучасних труб.

Вони були там прокладені ще у 1960-х роках під час забудови житлового масиву. Тобто трубам більше 60-ти років. Десятки пошкоджень і скарг від людей, адже тепло від цієї мережі отримують понад 170 будівель мікрорайону, зокрема для 50 житлових будинків, 3 дитсадків, 3 медичних закладів та 90 відомств. Перекладка мереж забезпечить стабільне постачання послуг і дозволить уникнути частих відключень через пошкодження.

Чи вистачить ресурсів у Київтеплоенерго

– Ви неодноразово говорили про обмеженість ресурсів, логістичні ускладнення в процесі закупівлі європейських матеріалів. Чи виконає Київтеплоенерго такий масив робіт, враховуючи ці чинники? 

– Сьогодні усім треба робити більше, ніж ми звикли. Війна не дає нам ані часу, ані вибору. Багато чого наші підприємства роблять вперше. Ми впроваджуємо перші етапи Концепції “Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації”. Це фундаментальні кроки для столичної теплоенергетики, які критично необхідні зараз і дадуть в рази більший ефект в умовах мирного розвитку.

Йдеться про придбання потужних когенераційних установок, будівництво об’єктів, що перетворюватимуть відходи в теплову та електричну енергію тощо. Проведені торги, здійснена закупівля обладнання, тривають процеси виготовлення, потім логістичні та інші аспекти. Тому впевнений, що заплановані на цей рік “нормативи” реконструкції тепломереж Київ теж виконає.

Київ під час відключення світла / Фото: Associated Press

Як та чим рятуватиметься Київ від блекауту

– Які можуть бути труднощі з опаленням та електроенергією у холодну пору, через ракетні та дронові удари ворога? Чи є загроза блекауту?

– На жаль, ми бачимо, що ворог не припиняє атакувати українські міста. Енергетичні об’єкти залишаються однією з ключових цілей. Саме тому важливо підготуватись, так би мовити, на всіх фронтах і рівнях.

Що робить місто? Усі котельні, де це дозволяє потужність ми вже оснастили генераторами для безперебійної роботи. Об’єкти особливо критичної інфраструктури плануємо обладнати когенераційними установками. Вже замовлено 15 таких установок. Їх виробництво зараз триває на одному з європейських заводів.

Цього року також збільшили кількість пересувних мобільних котелень удвічі. Зараз їх у розпорядженні тепловиків понад 50 одиниць. У разі надзвичайних ситуацій котельні забезпечуватимуть теплом медичні установи та інші об’єкти соціальної сфери, а також заклади, на базі яких працюватимуть пункти обігріву.

Всередині серпня ми провели чергове тестування роботи такої котельні: фахівці Київтеплоенерго під’єднали її до вводу будівлі школи, де перебуває один із пунктів обігріву. Теплова потужність такої мобільної котельні становить 600 кВт. Вона виробляє теплоносій, температуру якого можна регулювати залежно від погодних умов. Котельня повністю автономна й оснащена генератором.

Тестування мобільної пересувної котельні / Фото КМДА

– Яка ситуація з забезпеченням питної води в разі блекауту?

– У разі відсутності електропостачання воду тимчасово можуть забезпечувати бюветні комплекси, що живляться від індивідуальних артезіанських свердловин. На сьогодні 155 бюветів можуть бути оперативно підключені до генераторів.

Що буде з містом за сильних морозів

– Чи існує план дій, на випадок, якщо 20 днів поспіль температура повітря у Києві буде триматися на відмітці понад 10 градусів морозу? Як у цих  умовах будуть працювати школи, дитячі садочки, лікарні?

– Як я вже сказав, місто не припиняє посилювати технічні та організаційні можливості для роботи в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із знеструмленням. Визначені пріоритетні об’єкти критичної інфраструктури, сформований алгоритм взаємодій для оперативного реагування. Проведені й ще проводитимуться практичні тренування, як, наприклад, підключення котелень до пунктів обігріву чи генераторів до бюветних комплексів. У Києві сформована мережа пунктів обігріву, їх зараз 1019.

Що буде з школами та садочками

– Чи буде змога забезпечити теплом школи, чи це буде питання особистого виживання?

– Рішення щодо функціонування тих чи інших закладів буде прийматись окремо, виходячи з обставин, рівня критичності ситуації тощо. Як і в попередні роки, ми діятимемо в режимі єдиного міського штабу, що прийматиме оперативні рішення щодо реагування та допомоги.

Однак я хотів би наголосити на тому, що готуються до зими усі: муніципалітет, що формує загальний алгоритм, комунальні служби, які виконують ретельно свій фронт робіт, а також будинкові громади, тобто мешканці. Я говорю, в першу чергу про будинки, де для постачання тепла й води потрібна електроенергія. Будинки високої поверховості з насосним обладнанням, що працює винятково від електрики, дійсно мають складну перспективу.

Тестування мобільної пересувної котельні / Фото КМДА

Міф про гроші на обладнання тільки для ОСББ

– Як люди можуть вплинути на це? Скільки ОСББ та ЖБК вже подбало про забезпечення автономними джерелами електроенергії? І як їм у цьому допомогло місто?

– Для багатоквартирних будинків Києва існує не один варіант для того, щоб отримати від міста кошти на провадження енергоефективних заходів чи закупівлю обладнання безперебійного живлення.

Не лише ОСББ чи ЖБК можуть скористатись такими програмами. Забудьте міф, коли вам кажуть, що коли у вас немає ОСББ, то ви обмежені в можливостях. Створюйте ініціативну групу, приймайте спільне рішення з сусідами, які, впевнений, також зацікавлені в тому, щоб у квартирі не вимикалось опалення, вода чи працював ліфт. Місто створило умови отримання фінансової допомоги і для будинків, де немає ОСББ чи ЖБК.

Де взяти гроші на генератори?

– Які зараз в Києві програми допомагають придбати генератори, сонячні батареї чи інше обладнання, яке рятує під час відключення світла?

– Зараз шалена увага до Порядку часткового відшкодування вартості незалежних джерел енергії: бензинових, дизельних, газових генераторів, сонячних зарядних станцій, інверторів тощо. Вона запрацювала після початку повномасштабного вторгнення і стала своєрідним порятунком для сотень житлових будинків після того як ворог почав масовано обстрілювати енергооб’єкти і дефіцит виробництва електроенергії ставав все відчутнішим. Станом на початок поточного року в житлових будівлях Києва встановили понад 670 одиниць різного обладнання.

4 липня цього року Київрада прийняла рішення щодо удосконалення умов отримання компенсації. Раніше діяло обмеження – гранична максимальна сума компенсації складала 80 тисяч гривень для усіх будинків.

Нагадаю, у Києві близько 12 тисяч житлових будівель, різної серійності, року забудови, технічного стану. Вони потребують різної потужності та кількості обладнання, а, відповідно, різних обсягів допомоги.

Скільки можна отримати коштів від міста

– Тобто сума відшкодування зросла і стала градаційною для різних будівель?

– Так. Зараз механізм дозволяє компенсувати 75% вартості вже придбаного генератора або іншого обладнання з наступними граничними максимальними сумами:

  • для будинків, поверховістю до шести поверхів, до 100 тис. грн компенсації;
  • будинки від 7–16 поверхів – до 200 тис. грн компенсації;
  • будинки від 17 поверхів та з даховими або вбудовано-прибудованими котельнями – до 300 тис. грн компенсації.

Якщо брати минулий та поточний роки, то майже тисяча будинків скористались цією допомогою – отримали компенсацію або подали заявку і в процесі відшкодування вартості.

Також у Києві вже не один рік діє Конкурс енергоефективних проектів “70/30%”. Взяти участь в ньому можуть лише ОСББ та ЖБК. Місто оплачує 70% вартості встановлення, наприклад, індивідуальних  теплових пунктів, будинкових лічильників, утеплення фасаду чи покрівлі, заміну вікон та дверей в коридорах та інших місцях загального користування, реконструкцію інженерних мереж та багато чого іншого, що зекономить тепло, електрику і гроші мешканців. Спільно з міською владою мешканці реалізували понад 700 проектів, це сотні мільйонів гривень економії.

– В рамках цієї програми також можна придбати обладнання безперебійного живлення?

– Звичайно. Але це конкурс, що має чітко визначені умови та регламенти. Однак ніяких надскладних завдань немає. Потрібно сформувати заявку від будинку, обґрунтувати енергоефективну “рентабельність” та необхідність саме такого виду робіт чи обладнання. У кого виникають запитання можуть проконсультуватись в нашому Департаменті житлово-комунальної інфраструктури КМДА, де все пояснять, нададуть зразки документів. У міста системний діалог із міською асоціацією ОСББ та ЖБК, представники якої готові на власному прикладі показати як це працює.

Які є варіанти, якщо в будинку немає ОСББ

– Ви сказали, що для будинків без ОСББ також є своя програма. Яка саме?

– Так, це програма Капремонти і скористатися нею можуть усі, в тому числі будинки без ОСББ чи ЖБК. Також тут ще більший перелік робіт, на які можна отримати компенсацію, і встановили різні варіанти фінансового співвідношення.

Наприклад, заміна ліфта – дуже дорогий проект і людей би зупиняла завелика сума коштів, яку б вони мали вкласти в рамках своєї частики співфінансування. Тому ми встановили співвідношення 95/5%. Тобто маєте новий ліфт за 5% його вартості.

Четвертий механізм – кредитування від Комунального підприємства “Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва” (револьверний фонд) КМДА. Фонд є спеціальною організацією, що створена для підтримки ініціатив співвласників багатоквартирних будинків Києва та їх об’єднань, пов’язаних з енергоефективністю, капітальними ремонтами, модернізацією житлових будинків та їх елементів на прийнятних для мешканців умовах.

Сонячні панелі в житловому будинку на вулиці Антоновича, встановлені в рамках міської програми компенсації вартості незалежних джерел живлення / Фото КМДА

Крім того, діяльність револьверного фонду передбачає і встановлення незалежних енергоджерел – генераторів, сонячних батарей, інверторів тощо. Разом з існуючими програмами співфінансування ця стане додатковим інструментом і допомогою для будинкових громад.

До речі, у липні фонд підписав перший кредитний договір із ОСББ для надання коштів на утеплення фасаду, ремонту системи вентиляції, впорядкування укриття в будинку. Загальна сума кредиту складає 1,5 млн грн.

Разом з існуючими програмами співфінансування надання фондом кредитів та позик є додатковим інструментом та допомогою для будинкових громад.

Серед видів робіт, на які будинкові громади можуть отримати кредит: встановлення або заміна вузлів обліку води (гарячої, холодної) та теплової енергії, встановлення, заміна або модернізація індивідуальних теплових пунктів, модернізація та заміна внутрішньо-будинкових інженерних мереж, модернізація систем освітлення місць загального користування, теплоізоляція (термомодернізація) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель і фундаментів, розробка проєктної документації та її експертиза тощо.

Раніше ТСН.ua розповідав про відключення електроенергії в Україні: експерт пояснив, чому темно у Києві, а Дніпро зі світлом.

Читайте також:

Багатоповерхівки “замерзнуть”: експерт радить шукати можливість переїхати до інших міст

Без світла 20 годин на добу: коли енергосистема повернеться до стабільного режиму роботи

Виживання буде під великим питанням: жителів багатоповерхівок попередили про важку зиму 

Oryginalne źródło: ZOBACZ
0
Udostępnij na fb
Udostępnij na twitter
Udostępnij na WhatsApp

Oryginalne źródło ZOBACZ

Subskrybuj
Powiadom o

Dodaj kanał RSS

Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS

Dodaj kanał RSS
0 komentarzy
Informacje zwrotne w treści
Wyświetl wszystkie komentarze
Poprzedni artykułSzlachetna Paczka w regionie Praszka-Rudniki czeka na zgłoszenia wolontariuszy
Następny artykułHoroskop na dzień 08.09.2024