Четверо ветеранів на протезах і їхня посестра підкорили найвищу гору Африки Кіліманджаро

https://www.instagram.com/secondwindua/

П’ятеро українських військових після важких поранень підкорили гору Кіліманджаро висотою 5895 метрів.

У команді були ветеран Третьої штурмової бригади Роман Колесник (“Добряк”), прикордонник Владислав Шатіло (“Шатя”), військовослужбовиця підрозділу “Птахи Мадяра” Ольга Єгорова (“Висота”), а також Михайло Матвіїв (“Грізлі”) та Олександр Міхов (“Рагнар”) зі спецпідрозділу Нацгвардії “Омега”.

Раніше четверо військових перенесли ампутації та отримали протези нижніх кінцівок, а військовослужбовиця “Висота” була поранена двічі, розповідає проєкт “Друге дихання”.

“Це сходження стало історичним: серед українських військових ще ніхто з протезом нижньої кінцівки не піднімався на вершину Африки. Ба більше, у світі немає випадків, коли одразу четверо військових на протезах, а також військова після поранень здійснили таке групове сходження”, – кажуть організатори сходження.

Експедиція на Кіліманджаро, яка є найвищою точкою Африки, тривала 6 днів. Перші два дні ветерани провели у національному природному заповіднику Нгоронгоро на висоті 2,4 тисячі метрів, де живе багато диких тварин.

Шостого дня військові піднялися на найвищу вершину Африки та встановили там шестиметровий прапор України. Також вони сфотографувалися з прапором, на якому написано Free Azovstal Defenders (“Волю захисникам Азовсталі”).

“Особисто я відчував щось подібне, коли отримав поранення та стікав кровʼю. Все було як тоді, не було варіантів здатись! Як сказав мій друг Станіслав – “Краще смерть, ніж здатись!”

Ми падали, в нас не було сил, ми не могли фізично дійти до вершини, ми вивозили тільки на характері. Але ми це зробили!” – поділився враженнями ветеран 3-ї ОШБр “Добряк”.

dobryakproduction

dobryakproduction

dobryakproduction

Боєць спецпідрозділу “Омега” Олександр Міхов також розповів, що ніколи в житті не відчував такого фізичного навантаження і виснаження. Цей подвиг боєць присвятив пораненим військовим.

“Навіть коли відірвало ногу, здається було легше… Але я розумів, для чого це потрібно, і йшов до кінця. Присвячую це сходження своїй сім’ї, всім хто допомагав і підтримував мене в житті, та найголовніше тим, кому зараз найважче: людям з травмами і тим, кому здається, що все втрачено”, – написав “Рагнар”.

А його побратим Михайло Матвіїв розповів, що сходження на гору було важким і через протез, і через гірську хворобу, та це не завадило команді досягти мети.

“Під час сходження сталися всі болячки, які могли: температура, гірська хвороба, натерта культя, головний біль. Але незважаючи на всі фактори, які хотіли збити мене з курсу, я продовжував рухатись і ми все-таки дійшли до кінцевої точки”, – поділився “Грізлі”.

Zgłoś naruszenie/Błąd