Хоч би якою багатою була історія англійського футболу, 26 квітня 2025 року подарувало унікальну подію навіть для нього. Уперше в історії будь-якій команді вдалося підвищитися в класі тричі за три роки.
Командою, яка забрала три “промоушни” поспіль, став навіть не англійський клуб – це Рексем із півночі Вельсу, команда, яку постійно забувають, називаючи валлійські колективи в англійських футбольних лігах. Тепер, напевно, забувати не будуть: найближчий сезон “дракони” проведуть на один дивізіон вище, ніж столичний Кардіфф.
Воістину голлівудська історія ривка з напіваматорських ліг в одну компанію до Лестера – але голлівудською історія Рексема була б, навіть якби клуб нікуди не вийшов. Річ у тім, що валлійським клубом останні п’ять років володіють справжні легенди, справжні мастодонти Голлівуду.
Перша ідея – від легенди та рекордсмена серіалів
Чи знаєте ви серіал “У Філадельфії завжди сонячно”? Навіть якщо ні, в Америці він має культовий статус. Стартувавши у 2005-му, нещодавно “It’s Always Sunny in Philadelphia” побив рекорд за кількістю сезонів – і має одного, яскраво вираженого фронтмена. Історію про ірландських емігрантів, які відкрили паб у Філадельфії, придумав нащадок ірландських емігрантів Роб Макелхенні. Першу серію Роб із товаришами зняв на любительську відеокамеру, надав різним телеканалам – і потім перезйомку робив із професійним обладнанням.
У США Макелхенні користується безмірною повагою – як майстер короткого жанру, профі того, як знімати ситкоми. І наприкінці 2010-их, перебуваючи в пошуку ідей, Роб переглядав серіал “Сандерленд: любов до труни”. Серіал про те, як в англійській провінції люблять клуб, який ніколи не виграє, всупереч усім можливим поразкам, вразив Макелхенні. Він написав Гампфрі Керу, який на той момент був просто актором-початківцем:
“Ми повинні зробити те ж саме. Купити клуб і зняти про нього фільм“.
Важливо: навіть статус легенди одного серіалу не давав змоги Робу потягнути такий проєкт самотужки. І він звернувся до… “Дедпула”. Раян Рейнольдс, крім легендарної ролі, відомий інвестиціями: наприклад, він придбав одну з компаній із виробництва джина, яку його герой пізніше пив у фільмах. Нещодавно Рейнольдс продав цю компанію за 610 мільйонів доларів – тож ще велике питання, що приносить йому великі гроші, кіно чи “додаткові” активності.
Макелхенні для початку просив просто інвестиції, але Рейнольдс так загорівся ідеєю, що погодився тільки на повноцінну співвласність. Цікаво, що і Керу справа знайшлася: він тепер виконавчий директор Рексема.
А чому саме Рексем?
Критерії щодо вибору клубу були, м’яко кажучи, нетривіальні. Рейнольдсу і Макелхенні не потрібен був топ-клуб – навпаки, під час вибору актори виключали клуби АПЛ і Чемпіоншипа. При цьому для нових власників була важлива історія. Макелхенні захопився історією того, як у Сандерленді навіть труни померлих фанатів покривають матерією кольорів однойменного клубу.
І, як наслідок, була важлива фан-база: що більша, то ліпша, щоб одразу впливати на фан-культуру. Про Сандерленд великий і красивий серіал знімали ті самі люди, що знімали топдокументалки про Усейна Болта, МЮ, гурт One Direction – і взялися за такий скромний клуб вони тільки тому, що вболівають за нього.
У підсумку акторський тандем дійшов до клубу, назви якого сам раніше не знав – але від цього не менш приголомшливого.
Історія клубу Рексем нескінченна. Ніяких Арсеналів і Барселон навіть у проєкті не було, коли на півночі Уельсу вже грали у футбол. За будь-якими критеріями “дракони” входять до десятки найдавніших клубів світу – під питанням конкретне місце (Кристал Пелес, наприклад, відстоює свою першість і факт заснування ще в 1861-му році, але явних доказів немає), але факт у тому, що вже в 1864-му році крикетисти Рексема заснували футбольну секцію.
Відповідно, клуб дихає історією. Стадіону Рексема належить світовий рекорд: це найстаріший стадіон, який приймає матчі збірних. Перший домашній матч в історії збірна Уельсу зіграла саме на “Рейскорс Граунд” – виходить, “дракони” зіграли на полі “драконів”. Тут же валлійці встановили рекорд, якому, мабуть, судилося бути вічним: 11:0 з Ірландією в 1888-му році.

Статус патріарха абсолютно не допомагав Уельсу в англійській ліговій системі. Його рекорди: 15-те місце в другому дивізіоні в сімдесяті, чвертьфінал Кубку тоді ж і… чвертьфінал Кубку Кубків! Ви запитаєте: як же так вийшло, що команда з таких низів грала в єврокубках? До певного моменту команда брала участь у Кубку Уельсу – і, коли перемагала, відбиралася в Кубок Кубків.
Ба більше: в активі “драконів” є перемога над найвідомішими “драконами” у футболі. У сезоні-1984/85 Рексем (команда четвертого англійського дивізіону!) вибив у КОКі сам Порту. Але ж лише через два роки він виграє Кубок чемпіонів… Тоді валлійці вилетіли вже в наступному раунді від Роми, але в іншому сезоні пройшли шведський Юргорден, польську Сталь – і тільки в чвертьфіналі вилетіли від Андерлехта. Інші скальпи Рексема: Цюрих, Лунгбю, Зуррік (Мальта). Зараз такий трюк не провернеш: ось уже 30 років, як Рексему закритий шлях у валлійські кубкові турніри.
До пари футбольному клубу і місто. Перші поселення на місці Рексема з’явилися близько 10 тисяч років тому, а ремісники почали тут селитися ще в XIII-XIV століттях. Наявність ще й родовищ свинцю, вугілля та заліза зробила Рексем найбільшим містом на півночі Уельсу. І це, до речі, сформувало остаточний вибір голлівудських зірок.
Через роки автор Athletic зазначав: “Велика перевага Рексема в тому, що вони ростуть і за ними стоїть пів країни. На півдні Вельсу є три великі команди: Ньюпорт, Кардіфф і Суонсі. Якби вони купили англійську команду, то отримали б зону впливу в кілька миль. А тут у них є пів мільйона потенційних уболівальників. Це їхній шанс“.
Ключові рішення: віра в тренера із серіалу, британський склад – і чутки про Варді
Чим зайнялися Макелхенні та Рейнольдс в Уельсі? Звичайно, вони зняли серіал – і “Welcome to Wrexham” уже став явищем у сфері спортивної документалістики. На цей час у послужному списку серіалу вже вісім премій “Еммі”. Звичайно, зірки не пошкодували грошей на “каст”: Пол Маллін перейшов до них у п’яту лігу після того, як забив 32 голи за сезон у четвертому – тобто, за ідеєю, мав піти на підвищення, у другий-третій дивізіон.
Але, перш за все, тандем акторів – воістину генії маркетингу. Те, як Макелхенні та Рейнольдс привертають увагу, заслуговує на окрему премію. Є, звісно, “просто” гучні імена: на перший матч Рексема після повернення в четвертий (!) дивізіон приїхав Г’ю Джекман. Також у Рексемі побував Вілл Феррелл, який навіть залишив автограф на стіні місцевого пабу, виконавець ролі Людини-мурахи Пол Радд – а менших зірок на півночі Вельсу і фіксувати перестали.
У плані масштабу зірок, які пов’язують себе з Рексемом, просто немає меж. В одному з роликів клубу форму маскота клубу одягнув на себе сам Ентоні Гопкінс – так би мовити, став червоним драконом через 22 роки після ролі в “Червоному драконі”.
І він не єдиний сер, який знявся в маркетинговій активності клубу. В одному з роликів клубу Макелхенні та Рейнольдс дзвонять Алексу Фергюсону, щоб домовитися про товариський матч з МЮ. Зірки хвилюються, пояснюють Фергюсону деталі, але сер мовчить. Зрештою Рейнольдс кидає слухавку, а Фергюсон каже, що нічого не чув, бо стояв беззвучний режим.
Популярність Рексема за межами Англії та акторів за межами кіно стала такою великою, що один з її проявів, взагалі-то, йде всупереч із валлійськими ідеями. У 2022-му році арену Рексема відвідав… король! Чарльз III разом із дружиною відвідав Рексем, щоб знятися в серіалі, привітався з Макелхенні та Рейнольдсом. Для Вельсу, взагалі-то, тема монархії тригерна: Суонсі та Кардіфф навіть не оголошували в соцмережах жалобу після смерті королеви.
Але любов до нових власників у Рексемі така, що їм готові пробачити все. Рексем був важливим індустріальним центром Великої Британії, але в постіндустріальну епоху виробництва закрилися. Зараз у Рексем приїжджають туристи – і місто розвивається, економіка зростає.
Макелхенні та Рейнольдсу вдалося зробити Рексем більше, ніж просто успішним і незвичайним футбольним клубом. Вони зробили його Явищем – клубом із величезною аудиторією за межами країни. Зараз у Рексема півтора мільйона підписників у Instagram – це більше, ніж, наприклад, у Саутгемптона, клубу з величезною історією і масою сезонів у вищій лізі. Непогано для містечка з 50-тисячним населенням!
Зірки купаються в променях слави. Рейнольдс разом зі стадіоном співає клубну пісню, присвячену Макелхенні
Дзвінок Фергюсону був не просто маркетинговою акцією – Рексем дійсно зіграв передсезонний матч із МЮ. А ще з Челсі, Борнмутом, знову з Челсі – суперниками, які зазвичай гребують суперниками з дна трясовини.
Рексем ще в статусі клубу четвертого дивізіону робив турне по США – і стадіони битком забивали його американські фанати. Люди, які зазвичай і Класико проігнорують, віддавши перевагу матчу НФЛ, приходили на ігри за участю команди Ліги 2. І точно не через МЮ або Челсі: Рексем грав, наприклад, у Ванкувері з місцевим “Вайткепс”, і там теж був аншлаг.
Якщо на іншому кінці світу, попри різницю в часових поясах, за “драконів” вболівають, то в самому Уельсі ажіотаж складно перебільшити. 7338 – кількість уболівальників на трибунах матчу Рексема з Блекберном, яка увійшла в історію Кубку Англії. Це ж зовсім небагато, скажете ви? Річ у тім, що це був виїзний матч – і навіть на виїзд, в іншу країну, зараз готові їхати стільки фанатів “драконів”.
Хто головні герої на полі? У минулому – безумовно, Пол Малін, який у сезонах у п’ятому дивізіоні забивав 28 і 23 голи, а в четвертому – 24. Ось на Лігу 1 його таланту, мабуть, уже не вистачає: там Пол забив лише тричі. Бен Фостер, воротар, який ще 20 років тому грав за МЮ, заради такої справи повернувся з пенсії і у вирішальній грі за вихід у Лігу 2 відбив пенальті від гравця Ноттс Каунті.
У сьогоденні – Стівен Флетчер, у минулому форвард збірної Шотландії (і таких клубів, як Марсель, Вулверхемптон, Сандерленд). За сезон у Лізі 1 він забив вісім голів – на перший погляд, небагато, але в команді ніхто не забив більше. Найважливішим гравцем у центрі поля став Джеймс Макклін, який зіграв понад сто матчів за збірну Ірландії, зокрема й на Євро-2016.
У майбутньому варто чекати великий внесок від Джея Родрігеса, який прийшов у січні – і, можливо, від Джеймі Варді. Форвард, який краще за всіх знає, як пробиватися з дна до Прем’єр-ліги, нещодавно залишив Лестер – і інсайдери пов’язують його саме з “драконами”.
Але головним рішенням Макелхенні та Рейнольдса і зараз виглядає перше. На самому початку шляху вони найняли тренера Філа Паркінсона, який працює досі. Паркінсон показав готовність змінюватися: команда перемагала і в романтичному стилі, і як автобус (повторюся, 8 м’ячів у найкращих бомбардирів). І знаєте, як обрали цю людину американці, які на той момент ще нічого не розуміли у футболі?
Вони побачили Паркінсона в серіалі. До Рексхема цей тренер працював із Сандерлендом.
Замість післямови
Ніде слова про кохання не значать так мало, як у Голлівуді. Покоління акторів, режисерів, продюсерів знецінили цінність цього великого почуття, привчили весь світ казати ці слова з найменшого приводу і навіть без нього. Тому, звісно, немає сумнівів, що дві суперзірки кіно з колосальним стажем зуміють імітувати кохання.
І все ж, на мій погляд, Макелхенні та Рейнольдс у якийсь момент полюбили цей клуб по-справжньому.
Заходили вони, звісно, в бізнес-актив заради просування бізнес-активів – але в якийсь момент стали вкладати в клуб ресурси, які просто неможливо відбити чимось, крім дофаміну в крові. У Рексемі є своя, дуже локальна група, яка збирала по парі тисяч прослуховувань – але після того, як Рейнольдс виклав їхній виступ у TikTok, вони стали збирати десятки мільйонів. Ба більше, коли наприкінці одного з сезонів зірки домовилися про виступ на “Рейскорс Граунд” Kings of Leon, місцевих музикантів покликали виступити на розігріві.
А на знак подяки гурт записав пісню “В Рексемі завжди сонячно” – з явним відсиланням до назви головного проєкту в житті Макелхенні
А ще Рейнольдс брав місцевих музикантів у турне по США. А ще дав Полу Малліну зіграти у фільмі “Дедпул і Росомаха” – одному з головних фільмів усього року, одному з головних проєктів у своєму житті. А ще він допомагає місцевому бармену з відпусткою в Америці, дістаючи для нього квитки на матчі MLS. А ще в його соцмережах кожен другий пост, попри виняткову зайнятість і затребуваність, присвячений футбольному активу…
Погодьтеся, це не ті речі, які можна і потрібно робити заради маркетингу. Акторові з 52 мільйонами підписників у Instagram, як у Рейнольдса (і навіть із двома, як у Макелхенні), немає сенсу витрачати свій час, щоб зробити щасливими якихось роботяг із глушини. Голлівудських акторів п’ять років тому вразила чиста і щира любов британців до футболу – і вони так захопилися цією справою, що полюбили Рексем самі.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS