Китай дедалі більше використовує Росію як фінансового партнера – розвідка

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Боргова проблема місцевих органів влади Китаю стрімко загострюється і перетворюється на один із головних системних ризиків для економіки країни. На відміну від державного боргу центрального уряду, саме регіональні й муніципальні зобов’язання дедалі більше підривають фінансову стійкість КНР.

За 2025 рік інфраструктурні борги муніципалітетів становлять близько 60 трлн юанів (48% ВВП), ще близько 40 трлн юанів припадає на прямі регіональні борги. Їх обслуговування дедалі частіше здійснюється за рахунок нових запозичень через випуск облігацій.

Ситуацію суттєво ускладнює спад на ринку нерухомості. Протягом багатьох років до половини доходів місцевих бюджетів формувалося завдяки продажу земельних ділянок під забудову. Обвал попиту на нерухомість призвів до різкого падіння цін на землю та скорочення доходів регіонів, змушуючи місцеву владу ще глибше занурюватися в боргову яму.

Водночас офіційні 100 трлн юанів боргу є лише частиною реальної картини. Є і так звані “приховані борги” – зобов’язання квазідержавних інфраструктурних та муніципальних компаній, за якими місцева влада фактично є гарантом. За оцінками, їхній обсяг може сягати ще 50 трлн юанів, що підвищує сукупний борг місцевих органів влади до 150 трлн юанів або близько 120% ВВП Китаю.

Лише за січень–лютий 2025 року місцеві органи влади КНР випустили облігацій на 1,7 трлн юанів – приблизно 240 млрд доларів.

Це безпрецедентні обсяги, які свідчать про зростання залежності регіонів від боргового фінансування у короткостроковій перспективі.

“Боргова проблема Китаю є структурно складнішою, ніж у США, оскільки юань не є повністю конвертованою валютою. Це обмежує можливості Пекіна перекладати борговий тягар на зовнішній світ. У цій ситуації Китай дедалі активніше використовує Росію як ситуативного економічного та фінансового партнера – зокрема для забезпечення ресурсної безпеки, альтернативних платіжних механізмів та геополітичного маневру, не беручи на себе довгострокових зобов’язань”, – зазначили в СЗРУ.

Як повідомляв Укрінформ, Росія у 2025 році різко наростила експорт золота до Китаю.

Фото: АА

Zgłoś naruszenie/Błąd